Добро́дійство, -ва, с. 1) Благодѣяніе. Ой виходьте в поле, вельможне жовнірство! Буде вам велика дяка за все добродійство. 2) соб. Господа! Милостивые Государи! Я повинен сказать, любе добродійство земляки, що се остання річ моя. К. Ва́ше добро́дійство. Ваша милость. Як би то, ваше добродійство, ви нам своїми руками милостиню подали.
Залі́зце, -ця, с. 1) Ум. отъ залізо. 2) залі́зця каркові, лютрові. Cм. лютрові залі́́зця.
Зелені́ти, -нію, -єш, гл. Зеленѣть. Тілько степом-полем трава зеленіє.
Злотистий, -а, -е. Золотой. Моя квітка злотиста.
Йойк, -ку, м. Плачъ, вопль, стенанія.
Ключечка, -ки, ж. Ум. оп. ключка.
Крадки нар. = крадькома.
Мулки́й, -а́, -е́ 1) Илистый. 2) — брус. Мягкій точильный камень.
Побурити, -рю, -риш, гл. Разрыть, разорить, разбросать. Побурять свині зерно.
Сапіна, -ни, ж. Инструментъ древорубовъ: на топорище насаженъ (такимъ образомъ какъ и топоръ) родъ желѣзнаго клюва, загнутаго внутрь; части: топорище входить въ плече з пяткою, клювъ — штіль, загнутый конецъ его — паль.