Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибичуватися, -чуюся, -єшся, гл. Выѣхать на гору, помогая лошадямъ, воламь. Вже як вибичувалися на рівне, так трошки оддихали. Стор. І. 146. Вибичувався з хурою на гору. Зміев. у.
Головня, -ні, ж. 1) = головешка. Угор. Гн. II. 20. 2) = зана. Вх. Пч. II. 37. Як багато головні в пшениці, то буде мука чорна, як гречана. Камен. у. 3) Раст. Ustilago maydis L. U. Carbo Tul. ЗЮЗО. I. 140.
Жере́бчик, -ка, м. Ум. отъ жеребець.
Залютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Запаять. 2) Засвирѣпствовать. Уже осінь; незабаром зіма залютує. Шевч. ІІ. 163.
Коралики, -ків, м. мн. Ум. отъ коралі.
Крути́ти, -чу́, -тиш, одн. в. крутну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Крутить, окручивать, свивать. Чоловік крутить, а Бог роскручує. Ном. № 84. Перевесла дівчата в полі крутили. Сніп. Крути́ти мотузи́. Вить веревки. Вх. Лем. 428. 2) Крутить, вертѣть. В віконце поглядає, чи крутить завірюха. МВ. Лисичка... крутнула хвостиком. Гліб. Крути́ти но́сом. Быть недовольнымъ. Ном. № 5083. 3) Интриговать. 4) Крути́ти веремі́я. Дѣлать быстрыя атаки. Ніхто краще його не ставав до бою, ніхто не крутив ляхам такого веремія. К. ЧР. 13 и 423.
Мня́та Cм. м'ята.
Пудно нар. Страшно. Вх. Зн. 57.
Ринда, -ди, ри́ндя, -ді, ж. Свинья. Скунда скаче, ринда риє. (Заг.: сорока і свиня). Ном. стр. 294. Назад, ринде, завтра пятниця. Посл. Іди, ринде, де инде, де тебе не знатимуть і риндою не зватимуть. Ном.
Хундамент, -ту, м. Фундаментъ.