Вислід, -ду, м. Изслѣдованіе, результата изслѣдованія.
Вишкварка, -ки, ж. Вытопка, остатокъ послѣ вытопки жира, сала. Зосталися самі вишкварки. за масляні вишкварки не помирились, — т. е. изъ за пустяка поссорились.
Годунець, -нця, м. = годун.
Забли́скати, -каю, -єш, гл. Засверкать. Серце в них розлютувалося, очі заблискали. 133. Як блискавка заблище — знай, що твоя жона в дороге убрання прибірається.
Краса, си́, ж.
1) Красота. Дочка в тебе буде на ввесь світ красою, а зять — на ввесь світ славою. Ой хоч знайдеш з русою косою, да не знайдеш з такою красою. краси набіратися. Хорошѣть. Поки Явтух ріс та краси набірався, Фрузина ледачіла, старілась.
2) Раст. Amarantus caudatus L. Ум. красонька. Свою красоньку утеряла, хоть я й молода. Круз нове люстренько виглядалася, сама своїй красонці дивувалася.
Ля́пати, -паю, -єш, сов. в. ля́пнути, -пну, -неш, гл. 1) Хлопать, хлопнуть, стучать, стукнуть. Не годиться по столу ляпать ложкою. Ляпнула дверима. 2) Шлепать, шлепнуть, плескать, плеснуть. Життя лящам, мов тім панам, — гуляють, ляпають хвостами. 3) Шлепать, шлепнуть, бросать, бросить что-нибудь липкое и мокрое. Ляпнув глиною в стіну. 4) Пачкать, пятнать; капать, капнуть. Не ляпай мені чорнилом книш! Крапля ляпнула на воду. 5) Ударять, ударить. Ляпаю по ковадлу. Ляпнув його по щоці. 6) Неумѣло говорить, сказать что-нибудь, болтать, сболтнуть. Приневолили короля таке слово ляпнути, що багацько воно лиха наробило. Не ляпай язиком!
Мня́вкати, -каю, -єш, гл. 1) Мяукать. 2) Невнятно и плохо говорить. Так що ж бо наш Уласович? Ні пари з уст. Далі принявся, мнявкав-мнявкав, та й начне про воли, кінчає про голуби...
Почепити, -плю́, -пиш, гл. Нацѣпить, навѣсить, повѣсить. Почепив собі сакви на плечі. Почепила свого шиття рушник діду на шию. Ой беріть з возів, беріть шнурування ще й ватажку почепіте.
Тупотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = тупотати. Росердився мій миленький аж ногами тупотить.
Упікати, -каю, -єш, сов. в. упекти, упечу, -чеш, гл.
1) Упекать, упечь, выпечь.
2) Обжигать, обжечь. Не впечи руки коло жару.
