Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аго́сь! меж. Означаетъ призывъ и откликъ: Ау! го, го! Эй! Послушай! Аго́у, старий! — Агоу! — Чи Семену пак буде годів з 20? — Ато ж. Морд. Оп. 1861. 20.
Деренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Дребезжать. Г. Барв. 26. 2) Жужжать. Увійшов у омшівник, бжола тільки що чути деренчить, ну, ще жива. Черниг. у.
Любува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1)кого́. Любить; ласкать, осыпать любовными ласками. Чужі жонки любувати. Вх. Уг. 251. Мій миленький іде тихою ходою з инчою милою, він її цілує, він її любує, а на мене, молоденьку, нагайку готує. Чуб. V. 621. На що люба любувала, з броду воду вибірала, кацарівно? ЗОЮР. II. 15. 2) Выбирать по вкусу. Любує кобилу. Лебед. у. 3)на. Любоваться. Лубує на землю, що як писанка красується. Мир. ХРВ. 354. Любував на вола.
На́дголодь нар. Впроголодь. Усе, бувало старий їсть небагато, надголодь, щоб ще їсти хотілось. Лебед. у.
Поденок, -нка, м. 1) Потолокъ въ конюшнѣ. Вх. Лем. 451. 2) мн. поде́нки. Подонки, остатки. Капусти тільки поденки зосталися в діжці. Лебед. у.
Покропляти, -ля́ю, -єш, сов. в. покропити, -плю, -пиш, гл. 1) Окроплять, окропить. Покропили домовину святою водою. Кв. Тим ув обох бідах в кишені аж гуло, не так то густо дощ із рогу золотого їх покропляв. К. Дз. 141. 2) Вспрыскивать, вспрыснуть, выпить по случаю чего. Ми покропили твій прихід. Г. Барв. 505.
Прудковід, -во́ду, м. Быстрое теченіе. Александров. у.
Узбіч I, -бочі, ж. Скатъ, покатость. Спускаються вниз так узбічну, бо рівно не можна з'їхати. Св. Л. 214.
Усмолювати, -люю, -єш, сов. в. усмоли́ти, -лю, -лиш, гл. Осмоливать, осмолить.
Ферділь, -лі, ж. = ферделинка. Вх. Зн. 74.