Глодянка, -ки, ж. Каменная соль. Я даю сіль-глодянку скотині.
Голубитися, -блюся, -бишся, гл. Нѣжиться, ласкаться, голубиться. Нам можно без гріха і любитися і голубитися.
Груші́вка, -ки, ж. Сортъ плахти.
Дзвіно́к, -нка́, м. 1) Колокольчикъ, звонокъ. Сама як схопить дзвінок — по всіх покоях дзінь-дзінь. 2) мн. Дзвонки́. Раст. Convolvulus sepium. 3) Названіе рослаго красиваго веселаго вола. 4) = Дзвенкач. Ум. Дзвіно́чок.
Діє́та, -ти, ж. Ландтагъ, рейхстагъ (въ Венгріи). Повідают люде, же дієта буде.... Найяснійший краль наш рачил дозволити, жеби всі народи зишлися радити.
Кросонки, -но́к, с. мн.
1) Ум. отъ кро́сно.
2) Небольшой станокъ для тканія ситъ.
Масла́к, -ка, м. Кость. Хоч рябо на виду, так маслаки до ладу. Полапають його за бок: чи багато поросло сала; як до маслака долапають, то значить худий. Ум. маслачо́к.
Підотаманчий, -чого, м. Помощникъ атамана, старшаго, напр. у досвітчаного отамана.
Смуда, -ди, ж. = смовдь. Не жаліслива сестриця повела брата додому, сама стала з смудою. Ой смудо, смудо тонкая! Була в мене невіхна такая.
Трюхом нар. Рысью. Трюхом біжить кінь. Ум. трюшко́м.