Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Галювання, -ня, с. Дѣйствіе отъ гл. галювати.
Забу́рний, -а, -е. Буянь. Він як п'яний, — страх який забурний. Міусск. окр.
Закаблу́к, -ка, м. 1) Задникъ (въ сапогѣ). Од Полтави до Прилуки заламала закаблуки. Н. п. 2) ха́та закабл́уком. Домъ, построенный въ видѣ буквы Г. Лебед. у. Ум. закаблу́чок. Купив мені черевички, — закаблучки риплять. Грин. III. 654.
Маги́рка, -ки, ж. = маґерка. Дід (бере) новий кобеняк, навет батіг новий і нову магирку і з Богом. Сим. 206.
Обридлий, -а, -е. Опротивѣвшій, противный. Радіючи кинула б вона сей світ: такий він їй гіркий та обридлий. Мир. Пов. І. 117.
Плив, -ву, м. 1) Теченіе. Час плив своїм пливом. МВ. ІІІ. 46. Чого Дясна у шив пошла? Шо крутиї гори. Грин. III. 74. 2) збити з пливу. Сбить съ толку. Усі одного зіб'ють з пливу. Н. Вол. у.
Повідвертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и відвернути, но во множествѣ.
Прикрит, -ту, м. Родъ растенія. Маркев. 85.
Прицькувати, -ку́ю, -є́ш, гл. Натравить собаками.
Хвест, -та, м. Пиръ, празднество. Купно тут собрані, на хвест сей созвані священники з попадями, бакаляри з співаками. Гол. II. 496.