Гарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Запрашивать (цѣну, вознагражденіе). Як що не дуже багато будуть гарувати, то й поступайтесь: там рублів п'ять, ну хоть і десять, то вже давайте, а як що зацурують як дурень за батька, то йдіть у друге місто. Cм. Ґарувати. 2) Тяжело, безъ отдыха трудиться. Увесь вік гарував та загарував собі тільки п'ядь землі та домовину.
Маму́нка, -ки, ж. Кукла.
Метуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Суетиться. Як ні лає, як ні кричить на неї пані, — бабуся не лякається, не метушиться: іде тихо, говорить спокійно, дивиться ясно своїми очима ясними.
Молоди́ця, -ці, ж. Молодая замужняя женщина. Коли хочеш з доні молодиці, то держи в їжових рукавицях. Ум. молодичка.
Посвашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть свашкою.
Псалтирка, -ки, ж. Книга псалтырь. Ум. псалти́рочка. Дякові пишу чорну ягницю, щоби читав псалтирочку цілую нічку.
Роспач, -чі, ж. Отчаяніе. Гляну на дівчину — бліда, грізна, сама роспач гіркая.
Сивоґрунт, -ту, м. Сѣрый смушекъ съ темнымъ подшерсткомъ.
Сперечитися, -чуся, -чишся, гл. Перечить, противиться. Дід не сперечався.
Хасатися, -саюся, -єшся, гл. Сторониться, чуждаться. Чого ти мене хасаєшся, неначе чорт херувимського ладану.
