Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пластун

Пластун, -на, м. 1) Кубанскій козакъ, несущій сторожевую и развѣдочную службу и въ то-же время занимающійся охотой и рыбной ловлей. Поп. 240, 241. О. 1862. I. Кух. Пластуни, 61. 2) = пластовець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАСТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАСТУН"
Бростур, -ра, м. Родъ растенія. Вх. Лем. 394.
Замітки́й, -а́, -е́ Примѣтный.
Запальчо́вувати, -вую, -єш, гл. Нарѣзывать шипы на концахъ колесныхъ спицъ. Сумск. у.
Лю́шки меж. Крикъ на телятъ.
Мов нар. Точно, будто. Сніг мов з рукава. Ном. № 625. Чи чуєш? щось плаче за ворітьми... мов дитина. Шевч. 101. Мов гетьманського роду. Ном. № 8444.
Обіперти, -ся. Cм. обпірати, -ся.
Попідсихати, -хаємо, -єте, гл. Подсохнуть (во множествѣ).
Стороженька, -ки, ж. Ум. отъ сторожа.
Тогокало, -ла, м. Говорящій часто того.
Харцизяка, -ки, м. Ув. отъ харциз. К. ЧР. 343. Возьміть його, харцизяку — він уб'є мене. Шевч. 292.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАСТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.