Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гряни́чний и гряни́шний, -а, -е. Граничный, граничащій. Гряничні знаки. К. Іов. 52. Себе царем пустинь грянишних. славе. К. ПС. 53.
Гугу́п меж. То же, что и гуп, но еще сильнѣе: Гугуп навзнаки у сніг і роскинув руки. Рудан. І. 81.
Догово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. договори́ти, -рю́, -риш, гл. Договаривать, договорить, оканчивать, окончить рѣчь. Ще він не договорив слова. К. Іов. 4.
Долеті́ти Cм. долітати.
Зве́рхність, -ности, ж. 1) Верховность. Гаряча моя прихильність до них давала мені право їм дорекати і присвоювати собі ніби якусь над ними зверхність. К. ХП. 11.
Перетурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Перестать безпокоиться.
Розчавушити, -шу, -шиш, гл. = розчавити. Розчавушили хліб. Кобел. у.
Ручити, -чу, -чиш, гл. = ручитися. Я за його ручу. Н. Вол. у.
Хававкання, -ня, с. Крикъ перепела. Шейк.
Шкинтати, -таю, -єш, гл. = шкитильгати. Вх. Уг. 276.