Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буваніти, -нію, -єш, гл. = вованіти. Темно, нічого не видно, тільки збоку садочок і хлівець буваніють. Сим. 224.
Вугалля, -ля, с. соб. = вугілля. Черниг. Ум. вугаллячко.
Довгоклю́гий, -а, -е. Съ длиннымъ остріемъ (о копьѣ). Спис довгоклюгий. К. Іов. 94.
Єпи́скоп, -па, м. Епископъ. Хто приїхав? — рознеслось по залі. — Ректор академії! єпископ! митрополіт. Левиц. Пов. 317.
Затанцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Увлечься танцами. Катря до впаду не затанцюється, не росердиться до сварки. МВ. ІІ. 83.
Зелі́нка, -ки, ж. У горшечниковъ: зеленая мѣдная краска. Канев. у.
Кінчатий, -а, -е. Остроконечный. Кінчатий ніж.
Обголюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обголи́тися, -люся, -лишся, гл. 1) Обнажаться, обнажиться. 2) Обриваться, обриться. Вибачайте, що не обголився, бо тепер гаряча пора, саме жнива. Левиц. Пов. 205.
Помиршавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться чахлымъ, болѣзненнымъ, невзрачнымъ. Чогось хлопець помиршавів. Рідне село наче... помиршавіло. Мир. Пов. II. 93.
Струпко нар. = їхати. Ѣхать по замерзшей грязи. Волч. у.