Ага́кати, -каю, -єш, гл. Произносить: ага́. Чого ти все тільки агакаєш? казав би до діла!
Гря́да, -ди, ж. 1) Гряда, грядка. Були в мене два городи, — тепер нема й гряди. Чаще въ Ум. формѣ гря́дка. 2) Островъ. лежащій въ плавнях, хребетъ острова не затопляемый водой. В плавнях бувають сухі гряди, на них робляться пластунські курені. 3) Мѣсто, гдѣ рѣка проходитъ узкое русло и волны ея подпрыгиваютъ и плещутъ. 4) Бревно, жердь въ сельской хатѣ, амбарѣ, ниже потолка, тянущаяся отъ одной стѣны къ другой; такихъ жердей обыкновенно двѣ, на нихъ развѣшиваютъ одежду, сушать бѣлье, дрова, коноплю.
Захорона, -ны, ж. Защита.
Збавле́ння, -ня, с. 1) Лишеніе. 2) Избавленіе. Трудиться до крівавого поту за збавлення своїх безмірних гріхів.
Мсти́ти, мщу, мстиш, гл. Мстить. Встрѣчено въ фальсифицированной исторической пѣснѣ: Вовкулакам, кателикам, мстючи зраду здала.
Пекарити, -рю, -риш, гл. = пекарювати.
Потикатися, -каюся, -єшся, сов. в. поткну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) Спотыкаться, споткнуться. Ой поткнувся Нечаїв кінь на малу тичину. Взєвси джурі маленькому коник потикати.
2) Показываться, показаться. Ло батька боюсь і потикаться. Там добре, де нас нема, а куди ми поткнемось, так і попсуємо.
Рятуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Спасаться. Здалека зоглядали (татарина) з гір, ховалися й рятувались.
Стопцювати, -цюю, -єш, гл. Вытоптать, потоптать. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба. І що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано.
Черкес, -са, м.
1) Черкесъ. І всі черкеси в табуни летучих коней попускали.
2) = чемериця, Veratrum album L.