планітувати
Планітувати, -тую, -єш, гл. Полезнымъ быть, помогать. Полезнымъ быть, помогать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 191.
Том 3, ст. 191.