Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вижидати, -даю, -єш, гл. Поджидать. Вижидай з поля чистого твого козаченька. Мет. 13.
Гнеть нар. = гнет. А ту гнеть потопа буде. Гн. І. 31.
Дя́дина, -ни, ж. Жена дяди, не родная тетка. Чуб. ІІІ. 476. Подай чорт у дядька служив, а до дядини за платою ходив. Ном. № 7614. Ум. дя́дина, дя́диночка. Чуб. III. 429.
Заля́мчитися, -чуся, -чишся, гл. Сбиться (о волосахъ). Але ж то як у тебе залямчилось волосся, трудно й гребінцем потягти. Брацл. у.
Насподі нар. Внизу, подъ низомъ, на днѣ.
Обсаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. обсади́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Окружать, окружить себя, посадить вокругъ себя. Чумакова жінка — молода удова за чумаком зажурилася, а набрала меду, набрала горілки, чумаками обсадилася. Чуб. V. 1032. Обсадися садом, садом виноградом. Гол.
Огир, -ра, м. = огер. Прискочив перше до Камили, як огир добрий до кобили. Котл. Ен. VI. 61.
Розголошати, -ша́ю, -єш, сов. в. розголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Разглашать, разгласить. Ном. № 13345.
Свердлити, -длю, -лиш, гл. Сверлить, буравить. Грив. II. 3. Колісник — поганий чоловік: свердле та довба та знов забива. (Погов.) Волч. у. (Лобод.).
Собі мѣст. дат. пад. отъ себе. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. Ном. № 1.