Виплюнути Cм. випльовувати.
Грудо́чок, -чка, м. Ум. отъ груд.
Збо́жжя, -жя, с. = збіжжя.
Каятися, -ка́юся, -єшся, гл.
1) Каяться. Вони проповідували, щоб каялись. Роскажи людям... нехай пам'ятають на праведний суд Божий, бо вже мученик Іван у Київі, в печерах, по шию в землі стоїть; а як увійде зовсім у землю, тогді ніколи буде каяться.
2) Раскаиваться, сожалѣть о сдѣланномъ. Не потурай їй, жінко, бо каятися будеш. Не кайся, рано вставши, молодо оженившись.
3) Каятися на кому. Перестать грѣшить при видѣ наказанія, постигшаго за грѣхи кого-либо.
Латити, -чу, -тиш, гл. Прибивать къ стропиламъ лати. Латитсє хата.
Льохови́ця, -ці, ж. Яма; чаще: волчья яма, западня для поимки волковъ. У цій Барвінщині чисто якісь льоховиці.
Ма́йже нар. Почти.
Обваритися, -ся. Cм. обварювати, -ся.
Посправляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и справити, но во множествѣ. Посправляв собі й дітям одежу. По три, по два стариї кайдани посправляв.
Тестонько, -ка, м. Ум. отъ тесть.