Ацю́! меж. = Аса́!
Безумовний, -а, -е. Безусловный.
Бігати, -гаю, -єш, гл.
1) Бѣгать. Бігає по луці. Въ повел. накл. употребл. иногда бігай вм. біжи. Бігай, коню, бігай, коню, бо вже вечеріє. Употребл. оно также тавтологически: Ой бігайте-біжіть шляхом да наженіте Касю з ляхом. Бігай, хлопче! Бігаймо у великий гай! Бігаймо, кажу.
2) О коровахъ: случаться.
Валятися, -ляюся, -єшся, гл. 1) Падать, валиться. Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. 2) Валяться. Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. Валяється, як свиня в барлозі. 2) Пачкаться. Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся.
Випрятати, -таю, -єш, гл. Прибрать, убрать.
Гони́тель, -ля, м. 1) Гонитель. От з того часу і став на неї гонителем. Один Грицько, другий Андрій, на віру гонитель. 2) Гоняющійся за чѣмъ, любитель чего. Наші родителі за тим не гонителі. 3) Сгонщикъ людей на работу, на сходъ. 4) Надсмотрщикъ за работами въ полѣ. 5) Вѣтрогонъ, шалунъ, непосѣда, сорви-голова. За цими гонителями і хати не натопиш.
Куйовда, -ди, ж. Ніч як куйовда стояла на дворі; мела страшна хуґа, заверюха крутила.
Малі́сінький, -а, -е. Чрезвычайно маленькій, крошечный.
Няй нар. = най. Няй слівце промовить.
Розцінувати, -ну́ю, -єш, гл. Расцѣнить.