Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безвладний, -а, -е. Безсильный, слабый, немощный. Желех.
Бузинка, -ки, ж. Ум. отъ бузина.
Жалібни́й, -а́, -е́. 1) Жалобный, грустный, тоскливый. Вдова теє забачала, жалібнії слова промовляла. Макс. (1849), 87. Заспівали вони тіх жалібних пісень, що молода прощається з чорною косою, дівочою красою, з батьком та матіррю. Левиц. І. 21. 2) Минорный (въ музыкѣ). КС. 1892. III. 384. Ум. жалібне́нький, жалібне́сенький. Ой ти, соловей, ти, манесенький... а на голосочок жалібнесенький. Чуб. V. 759.
Жовти́ти, -тю́, -тиш́, гл. Желтить, окрашивать въ желтый цвѣтъ. Жовтять яйця на Великдень. Н. Вол. у.
Ми́ска, -ки, ж. 1) Миска, родъ глубокой тарелки. Хоч того самого, аби в другу миску. Ном. № 2681. Із нехочу ззів три миски борщу. Ном. № 5060. 2) Въ маслобойнѣ: посуда, въ которую стекаетъ выжатое конопляное масло. Шух. І. 163. Ум. мисочка.
Попідмащувати, -щую, -єш, гл. Подмазать (во множествѣ).
Проповзти, -зу́, -зе́ш, гл. Проползти.
Скантуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Покоробиться, искривиться. Церква окантувалась.
Теперісінько, теперісічко, нар. Какъ разъ теперь, именно теперь.
Чмутник, -ка, м. = чмут. Сим. 212.