Відмагатися, -гаюся, -єшся, сов. в. відмогтися, -можуся, -жешся, гл. 1) Отговариваться, отговориться, отказываться, отказаться. Як уже там царівна не облагалась, шо не робила, — треба їй за, його йти. Черт йти меншому на сторожу, — той одмагається. 2) Отдѣлываться, отдѣлаться, избавляться, избавиться. Слухайся мене, то, може, од батька одможешся. Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже.
Дзиґ! меж. Звукоподражаніе свисту кнута, волчка, тиканью часовъ.
За́світла нар. Засвѣтло. Несуть страву, де що запопали, щоб засвітла повечерять.
Кужба, -би, ж. 1) Въ треножникѣ: крюкъ, на который подвѣшивается котелокъ. 2) У колесниковъ: жердь съ привязанною къ ней деревянное) клюкой для прижиманія колеснаго обода, во время гнутья къ повідні. 8) Горбящійся.
Опівночі нар. Въ полночь. Прийди, мій милий, хоц опівночі.
Позабірати, -ра́ю, -єш, гл. Забрать (многое). Усе позабірала, а синій камінець, що батько звелів купити, я й не взяла в Василя. В слободі позабірають усе.
Попереминати, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и перем'яти, но во множествѣ.
Рецок, -цка, м. = рджок.
Розумок, -мка, розумонько, -ка, розумочок, -чка, м. Ум. отъ розум.
Умовлений, -а, -е. Условленный. Се був умовлений знак.