Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзвенкач, -ча, м. пт. Зеленушка, Fringilla chloris. Вх. Пч. II. 10.
Жир, -ру, м. 1) Жиръ. То з жиру дуріють; собаки з жиру казяться. Ном. № 10800. 2) Кормъ, пропитаніе, добыча (у дикихъ звѣрей). Качки полетіли на жири. 3) Орѣшки изъ дерева букъ. Камен. у. 4) Трефовая масть (въ картахъ). К. С. 1887. VI. 463. Ум. жиро́к.  
Зави́лювання, -ня, с. Заискиваніе, виляніе около чего нибудь.
Задля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Замедлить, пробыть долго; протянуть. Прочула я, що в неї чоловік умер, — де вже з нею на світі задляється. МВ. ІІ. 143.
Зво́лити, -ся. Cм. зволяти, -ся.
Зджо́лґати, -ґаю, -єш, гл. Щелкать, давать щелчки. Мнж. 181.
Привід, -воду, м. 1) Руководство, предводительство. А дурень за моїм приводом працює. Г. Барв. 307. Рад би я встати та й привід дати своєму дитяточку. О. 1862. IV. 40. (Н. п.). Всюди привід дав, а татусь тільки за нею, хоть і не дуже то покійник любив за чужим приводом ходить. Сим. 202. Моторний, сміливий, він скрізь давав усьому привід. Мир. ХРВ. 146. 2) Причина, основаніе. З якого приводу? На какой причинѣ?
Розчухати Cм. розчухувати.
Сморщок, -щка́, м. = сморчок? Щоб тобі довіку було там сморщком сидіти. Г. Барв. 120.
Спражній, -я, -є. = справжній. Та й у батенька не знаю добра, ані добра, ні роскоші, ні спражнього лиха. Чуб. V. 224.