Буяк, -ка, м.
1) = байрак. Встрѣчено только въ одномъ мѣстѣ, — не ошибка-ли? Ой не шуми, луже, зелений буяче.
2) = бугай 1. Гонить буяка на ярмак.
3) мн. Раст. Vaccinium uliginosum.
Випасати, -са́ю, -єш, сов. в. випасти, -су, -сеш, гл.
1) Выпасать, выпасти.
2) Пасть, напасть. Пішли вівці в полонинку писаною колією: а хто вас йметь випасати, як я ся оженю? Імуть они ся сами пасти, сами випасати.
Дури́люд, -да, дури́людок, -дка, м. 1) = дурисвіт 1. 2) пт. Красношейка.
Запуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. запусти́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Впускать, впустить куда; вгонять, вогнать (о скотѣ). А ми просо засієм, засієм! — А ми стадом запустим, запустим. 2) Пускать, пустить въ ходъ. Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи. 3) Запускать, запустить, погружать, погрузить; вонжать, вонзить. Як на ляха козак налітав, в нюю спис запускав. 87. 4) — чим що. Подбавлять, подбавить во что какой-либо жидкости. Горілка була у пляшці наче запущена перчівкою. 5) Запускать, запустить, оставить безъ присмотра, въ небреженіи. Одна ка запустила діжу, шо вона й на діжу не похожа: около і в середині... позасихало тісто. Байрачок той колись, видно, і хорошенький був, тілько потім запустили. 6) тереве́ні запусти́ти. Начать болтать.
Неділешній, -я, -є. = недільний. А хто буде панотцевого неділешнього обіду дожидати.
Обхід, -ходу, м. Обхожденіе, обращеніе, движеніе вокругъ.
Повінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Повѣнчаться. Не топись, козаче, бо душу загубиш; ходім повінчаймось, коли вірно любиш.
Слововивод, -да, м. Словопроизводство.
Халасувати, -сую, -єш, гл.
1) = халасати.
2) Лакомиться.
Цицак, -ка, м. Раст. Pedicularis comosa L.