Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабусенька, бабусечка, -ки, ж. Ум. отъ бабуся.
Загарча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать (о собакѣ). У бур'яні бровко муругий... він на Енея загарчав. Котл. Ен. III. 38.
Панахати, -хаю, -єш, гл. Разрывать, разсѣкать. Черном.
Рацавка, -ки, ж. = рапавка. Вх. Зн. 58.
Розгуторитися, -рюся, -ришся, гл. Разговориться, разболтаться. Між людьми рідко-рідко коли розгуториться, та й то ще не з усяким. Сим. 228.
Рубаний, -а, -е. Рубленный. Рубаних дров уже трошки зосталося, — треба вже рубати. Рубана рана. Рана отъ сабли или другого подобнаго рубящаго оружія. Маю я на собі девять ран — рубані широкі, а читирі — стреляні глибокі. АД. І. 258. рубаний коло́дязь = рублений колодязь. Ой в рубанім колодязі.... там дівчина воду брала. Чуб. V. 1184.
Славутний, -а, -е. = славетний 1.
Тирири меж. для выраженія разговора, бесѣды. Кума з кумою тирири, — свині марков порили. Ном. № 12950.
Турбувати, -бу́ю, -єш, гл. 1) Безпокоить, утруждать. Не турбуй бо мене своїм проханням. 2) Безпокоиться, утруждаться. Нехай батько не турбує, мені вінця не купує. Н. п. 3) Волновать, возмущать. Бога прохали, щоб він моря не турбував.
Увертіти, -ся. Cм. увертати, -ся.