Го́пка, -ки, ж. Шутливо: ребенокъ. Як увійду в хату поночі та боюсь же, боюсь! — Мала гопка? Боїшся!
Каламайка, -ки, ж. Ткань: коломенка. Юпка в її була з байки, а спідниця з каламайки. Шунті на ньому синій і китаєва юпка, поясом і аглицкої каламайки підперезаний.
Мизинча́, -ча́ти, с. = мизинець 2.
М'я́кість и мня́кість, -кости, ж. Мягкость.
Оксамит, -ту, м. 1) Бархатъ. Чорним оксамитом руки вкрила. У золоті, в оксамиті мов та квіточка укрита, росла я, росла. 2) Раст. Aquilegia vulgaris L. 3) — коштовий. Раст. Thaliatrum strictum Andrz.
Понести, су́, се́ш, гл.
1) Понести, отнести. Лисичка і понесла півника додому. Ой чи ж бо ти, моє серце, натури такої, щоб почув од їдної, поніс до другої. Нечиста його туди понесла! піду, де очі понесуть. Пойду, куда глаза глядятъ.
2) Забеременѣть.
3) Вѣсить, имѣть вѣсъ. Важке бісове сало... мабуть так, що й моє понесе на терезах.
Різонути, -ну, -неш, гл. Съ силой рѣзнуть. Тут разом різонуто ножем та й амінь.
Сволок, -ка, м. Балка, поддерживающая потолокъ, матица. Ой бачу я два стовпи, на тих стовпах сволок лежить; на сволоці шнурок висить. 2) мн. Кровля.Ум. сволочо́к.
Сувора, -ри, ж. Суровая рѣчь, внушеніе. Послухай старечої сувори.
Урадувати, -дую, -єш, гл. Обрадовать.