Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видряпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. видряпатися, -паюся, -єшся, гл. Вскарабкиваться, вскарабкаться. Видряпавсь я на башту. Стор. І. 25.
Гарбузище, -ща, м. Ув. отъ гарбуз.
Записа́ти, -ся. Cм. запи́сувати, -ся.
Заша́рпати, -паю, -єш, гл. Приняться рвать, терзать.
Збі́гатися 1, -гаюся, -єшся, гл. Проситься искать; засуетиться, забѣгать. Говори швидче, бо за мною зараз збігаються. Котл. (1874), 331. За Оксаною, як її викрали, то зараз пан збігався. МВ. І. 133. Взяла да й утекла... Як збігались пани, Бо' храни! трусу такого на все. село. О. 1862. VI. 62.
Нагомоні́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Наговориться.
Наздоганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. наздогна́ти, -жену́, -не́ш, гл. Догонять, догнать, настигать, настигнуть. Біг, бач, дак не випередить і не наздожене. Рудч. Ск. II. 186.
Обсилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. обіслатися, -шлюся, -шлешся, гл. Посылать другъ другу. Обидва ж вони політикуються, подарунками обсилаються, а нишком один на одного чигають. К. ЧР. 16.
Повидзьобувати, -бую, -єш, гл. Выклевать (многое).
Попідливати, -ва́ю, -єш, гл. Полить (во множествѣ). Не дає Бог дощу: треба попідливати щепи, а то аж листя на їх крутиться. Черниг. г.