Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виява, -ви, ж. 1) = вияв. МВ. ІІІ. 9. 2) Открытіе, обнаруженіе.
Віджувати, -жую, -єш, гл. Отжевать. Теля віджувало рукава в сорочці.
Грядови́й, -а́, -е́. 1) Градовой. 2) Относящійся къ гряд2. 3) Грядови́й не́від. Неводь, который тянуть не въ лодки, а на берегъ. Браун. 9.
Образ, -зу, м. 1) Изображеніе. І перед образом Вонери горить кадило золоте. Шевч. 2) Картина. 3) Образъ, икона. Щоб на тебе образи падали. 4) Образъ, подобіе. Умийтеся, образ Божий багном не скверніте. Шевч. 5) Лицо. Не бачив Марусеньки в образ. Н. п. Хоч не бачила вас у образ, та чула й знаю вас. Харьк. у. Ум. образок, образочок, образець. Не бачила я миленького вже третій деньочок; не могла ся надивити, як на образочок. Грин. III. 162. Образець у нього такий, шо він (пан) на жида схожий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Патрувати, -ру́ю, -єш, гл. = пантрувати. Підпали піч, та патруй, щоб не погасло. Борз. у.
Поближче нар. Ближе. От тоді ж то він поближче їх сідав. Мет.
Приїзджий, -а, -е. Пріѣзжій. Ном. № 2528.
Припасний, -а, -е. Запасной. Припасна копійка є у його. Камен. у.
Сорок, -ка числ. Сорокъ. Найпередіш треба грішми зарятуваться, то сорокма карбованцями визволишся. Лебен. у.
Тончити, -чу́, -чи́ш, гл. Утончать. Шейк.