Бомбувати, -бу́ю, -єш, гл. Бомбардировать.
Гнівливість, -вости, ж. Раздражительность, склонность къ гнѣву.
Золотарівна, -ни, ж. Дочь золотыхъ дѣлъ мастера.
Насукати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Насучить. До я й свого поведу, із лик мутузок насукавши. 2) — бубликів. Надѣлать баранокъ.
Обидва числ. Оба. Бігли ж обидва разом. Дивись в обидва й прислухайся обома. Волосний писарь і канцелярист Скоробреха, як кажуть, жевжики обидва.
Огида, -ди, ж.
1) Мерзость, гадость. Вийди, паноньку, до нас, викуп сі вінець у нас... Бо як не вийдеш до нас, не викупиш вінця у нас, до корчми понесемо, горівки нап'ємо, занесемо до жида, — буде, пане, огида. Що у людей високе, те огида перед Богом.
2) Отвращеніе, омерзеніе. Аж огида дивитися, — таке погане.
3) Противный человѣкъ. Лучче б мені, моя мати, гірку редьку їсти, як ледачу жуінку мати, що гидко й присісти. Пошов би я поміж люде, чи Богу молиться, — як здумаю про огиду, забуду й хреститься.
Пахолок 2, -лка, м. Холка у лошади.
Приджиджулити, -лю, -лиш, гл. = причепурити.
Роспачливо нар. Отчаянно, съ отчаяніемъ.
Чекмінь, -ня, м. Родъ верхней длинной одежды у мѣщанъ. Одітий він був по міщанському: у довгому сукняному чекмені, що спадав аж до самих чобіт. То прийшов хтось незнакомый в плисовім чекмені. Cм. чекман.