Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випорювати, -рюю, -єш, сов. в. випороти, -рю, -реш, гл. 1) Выпарывать, выпороть, отпороть. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 11064. 2) Только сов. в. Выпороть, высѣчь. На всі боки випоров. Ном. № 4020.
Засвари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Поссориться.
Клейно, -на, с. Клеймо, тавро на животныхъ. Черк. у. Мнж. 182.
Кукільчик, -ка, м. Ум. отъ кукіль.
Ласогуб, -ба, м. Лакомка, любящій хорошо покушать. Кремен. у.
Нажа́битися, -блюся, -бишся, гл. Надуться, напыжиться. Нажабиться кожен, напиндючиться. Св. Л. 291.
Поошукувати, -кую, -єш, гл. Обмошенничать, надуть (многихъ).
Розморгатися, -га́юся, -єшся, гл. Приняться подмаргивать. Ми гаразд розморгалися до дівчат. Федьк. Пов. 6.
Тіснісінько нар. Совсѣмъ тѣсно. Шейк.
Уверед, -ду, м. увере́да, -ди, ж. Поврежденіе, поврежденіе отъ натуги. О, Боже! не прощай тому, хто ввередив єхидним увередом нам духа. К. Дз. 176.