Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Водомий, -мия, м. Рытвины, промоина.
За́писочка, -ки, ж. Ум. отъ за́писка.
Кулачки, -чок ж., мн. уличный бой, драка кулаками для забавы, состязанія въ силѣ. КС. 1887. VI. 485.
Насмолювати, -люю, -єш, сов. в. насмолити, -лю́, -лиш, гл. Насмаливать, насмолить, осмаливать, осмолить. Насмолив коси шевською смолою. Рудч. Ск. І. 174.
Настобурчувати и настовбурчувати, -чую, -єш, сов. в. настобу́рчити и настовбурчити, -рчу, -чиш, гл. Наеживать, наежить, приподнимать, приподнять (волоса, шерсть). Величезний звір .... підняв спину і настобурчив на спині темну сизу шерсть. Левиц. Пов. 98.
Отруюватися, -ру́ююся, -єшся, сов. в. отруїтися, -руюся, -їшся, гл. Отравляться, отравиться.  
Пороспрягати, -га́ю, -єш, гл. Распречь (во множествѣ). Батько воли пороспрягав. Г. Барв. 381.
Серпень, -пня, м. Августъ.
Статуя, -туї, ж. Статуя. Із брондзи литую статую самого кесаря несуть. Шевч. 607.
Хряпати, -паю, -єш, гл. = хрьопати. Гремить, хряпа, клекотить і виє на сто голосів. Стор. ІІ. 121.