Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Густи́й, -а́, -е́. Густой, частый, плотный. Хилітеся та густії лози. Мет. 24. Густа каша дітей не розгонить. Ном. Густий гребінець. Густий гай. Мет. 66. Густий, як патока. Густеє покривало. 2) Плотный, сильный. Густий віл. Камен. у. Де густа рука, не треба і дрюка. Ном. № 7361. Густа земля. 3) Многолюдный. Базарь густий, як ярмарок. Г. Барв. 401. 4) Обильный (объ урожаѣ). Врожай того літа не густий удався. Мир. Пов. І. 111., Ум. Густе́нький, густе́сенький.
Лижка́рство, -ва, с. Выдѣлка ложекъ. Шух. І. 247.
Му́жний, -а, -е. = мужній 3 и 4.
Наба́читися, -чуся, -чишся, гл. Вдоволь насмотрѣться. Желех.
Обчіркуватися, -куюся, -єшся, сов. в. обчеркну́тися, -кнуся, -нешся, гл. Очерчивать, очертить вокругъ себя черту.
Плодитися, -джу́ся, -дишся, гл. Плодиться. Загадав мені царь птицю хвазана встрелить. А як я його встрелю, що він і в нашій землі не плодиться. Рудч. Ск. II. 83.
Позамірати, -раємо, -єте, гл. Замереть (о многихъ).
Пообніматися, -маємося, -єтеся, гл. Обняться (о многихъ).
Спорливий, спо́рний, -а, -е. Любящій спорить. Маркев. 125.
Усенародній, я, е Всенародный. Право всенародне. К. ПС. 136.