Відбатовувати, -вую, -єш, сов. в. відбатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Отрѣзывать, отрѣзать. Відбатував шматок хліба. Так і відбатував стругом пучку.
Гинути, -ну, -неш, гл. Погибать, умирать; о скотинѣ: дохнуть, пропадать, исчезать. Без гетьмана військо гине. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине, піде в свою Московщину, а дівчина гине. Тисячами гинуть голоднії люде. Дурно тільки слова твої гинуть.
Ліси́ця, -ці, ж. = лісунка?
Мазі́йка, -ки, ж. Мазуха, мазунья.
Підійняти, -ся. Cм. підіймати, -ся.
Покриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. покритися, -криюся, -єшся, гл. 1) Покрываться, покрыться. Не китайкою покрились козацькії очі. 2) Скрыться изъ вида. Дивиться — вже зять покривсь. Вдарили по конях і покрились за гаєм. Покрилися бусурмени густими тернами.
Присилувати, -лую, -єш, гл. Принудить, заставить. Шкода мене вмовляти, а силувати — тож не знаю, хто мене присилує.
Раїти, -раю, -єш, гл. = раяти.
Таліян, тальян, -на, м. Итальянець. Кватиру ми мали в одного старого купця, таліяна. Сама таліяна обойму.
Ходити, -джу, -диш, гл. 1) Ходить. Не ходи, козаче, по над берегами, не суши дівчини чорними бровами. ходи, ходім, ходіть! Иди, пойдемъ, пойдемте! Біжи лишень сюди, Марусечко, до нас! Ходи, не соромся! Ходім повінчаймось, моє серденятко. Ѣздить въ дорогу. Та вдарили зразу у великий дзвін: се ж по тому чумакові, що ходив на Дін. Плавать по водѣ. Од гатки до гатки ходить по Росі важкий порон на товстій кодолі. Вообще двигаться (о снарядахъ, машинахъ). Ходить у ставках спідній навій. 2) Находиться, пребывать. У тяжкому недузі ви ходите. 3) — в чо́му. Быть одѣтымъ какъ, одѣваться какъ. Ходимо в латаній одежі. 4) — коло чо́го. Заботиться о чемъ, ухаживать за чѣмъ. У нас не знають, як лучче доглядати худобу, ходити коло неї не вміють. У нас, сину, нема коло чого й ходити, нам самим нічого їсти. Хиба ти мужичка, чи що, що б коло свиней ходити. 5) — дитиною. Быть беременной. Я тоді оцією дівчиною ходила. Ні однією дитиною не було їй так важко ходити. А я другою дівчиною ходила, третього дня і знайшла. 6) — до вітру. Испражняться. 7) — на́висом біля ко́го. Неотступно ходить за кѣмъ. 8) — під обухом. Находиться подъ страхомъ за свою участь. 9) — по правді. Поступать правдиво, служить правдой. Я кождому було по правді хожу. 10) — своїм робом. Дѣйствовать, поступать по своему, самостоятельно. Cм. еще роб. 11) — утяжі́. Быть беременной. Жінка тоді у тяжі ходила. 12) — ходором. Дрожать, быть въ движеніи, волноваться. Плечі й груди аж ходором ходять. Од гучних мазурок ходять ходором палати. Перед паном Хведором ходить жид ходором, і задком, і передком перед паном Хведірком. Дивись, як ходором заходив, мов опарений. Ум. ходи́тоньки, ходуні, ходусі, ходусеньки. Мої любі вечерниченьки! вже ж бо мі на вас не ходитоньки, з панянками не дружитоньки.