Вітерник, -ка, м.
1) Болѣзнь — родъ сыпи или прыщей на тѣлѣ.
2) Растеніе, употребляемое для лѣченія болѣзни вітерник.
Дзвона́рь, -ря́, м. Звонарь. Ум. Дзвона́рчик.
Зчіплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. зчепитися, -плюся, -пишся, гл. Сцѣпляться, сцѣпиться.
Ле́гот, -ту, м. Зефиръ, легкій вѣтерокъ.
Муркоти́ло, -ла, м. = муркотій.
Навпа́шки нар. На опашку. Надів свиту навпашки.
Настоптати Cм. настоптувати.
Пиндження, -ня, с. Спесивость, чванство, важничанье.
Приробити Cм. приробляти.
Спімститися, -щуся, -стишся, гл. Отомстить. Спімстився на мені.