Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вискакувати, -кую, -єш, сов. в. вискочити, -чу, -чиш, гл. 1) Выскакивать, выскочить, выпрыгивать, выпрыгнуть. Вискакує з води проклятий ірод. ЗОЮР. ІІ. 30. 2) Подскакивать, подскочить, подпрыгивать, подпрыгнуть. Хоч вискакуй, хоч не вискакуй, та чумаченьку й орле, що в неділоньку переїздити на Самарськеє поле. Рудч. Чп. 205.
За́йчичок, -чка, м. Ум. отъ заєць.
За́кладочка, -ки, ж. Ум. отъ за́кладка.
Заслужи́ти Cм. заслужувати.
Зжа́литися, -люся, -лишся, гл. Разжалобиться. Зжалився, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче. Ном. № 4692.
Повистріпуватися, -пуюся, -єшся, гл. О ткани: обстрепаться (во многихъ мѣстахъ).
Приплакати, -плачу, -чеш, гл. Оросить слезами. Приплакала бабка увесь ліс, а по їй ні біс. Ном. № 2386. Мати усі думки приплакали: «Що його робити і що його чинити?» МВ. ІІ. 122.
Серп, -па, м. Серпъ. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче. Ном. № 1600. Ум. серпик, серпок.
Тригубий, -а, -е. Съ заячьего губою. Шейк.
Шкодувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Жалѣть. Усі його.... шкодують. Мир. ХРВ. 215. Так шкодував я за тією куркою, що лис ухопив. Черк. у. 2) Вредить, причинять вредъ. Твої гріхи таким, як ти, шкодують. К. Іов. 78.