Гластівка, -ки ж = ластівка.
Гомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Говорить. Зібралася уся громада, посіли, гомонять. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала. Руками гомоніти. Шутливо: писать. 2) Шумѣть, кричать; производить глухой шумъ. Кажи, та не гомони дуже. Сині хвилі гомоніли. Гомоніла Україна. Широкий Дніпр не гомонить. Байрак гомонить. 3) Поговаривать. От і тепер гомонять, що Трубихівна ходить до своїх сиріт дітей.
Квасець, -сця, ж. Раст. Rumex acetasella.
Намордува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Намучиться, устать.
Опал, -лу, м. 1) Отопленіе, топливо, дрова. Там йому дають кімнату геть зовсім з опалом, з світлом. 2) Вспыльчивость, горячность. З Опалу. Сгоряча. Як загорілась хата, я вбіг та з опалу не знаю, за що хвататися. З опалу не. побачив, хто там був. Cм. з-опалу.
Поз'їзджувати, -джую, -єш, гл. Испортить ѣздой. Вже ж твої ворон-коні та поз'їзджувані.
Роспеститися, -щуся, -стишся, гл. Избаловаться. Хоре коли не вмре, то роспеститься.
Свідер, -ра, м. = свердел.
Сплямуватися, -муюся, -єшся, гл. Запятнать себя (въ прямомъ и переносномъ значеніи). Дивлюсь, дивуючись, на кров з грязею, що ви обидва нею сплямувались.
Червишник, -ка, м.
1) Мѣсто, гдѣ есть червь? черви? Поможи мені, Мати Божа, сі зуби зашептати, із під їх черви викликати. Черви, червишники! і не я їх викликаю.... (Заговоръ отъ боли зубовъ).
2) Раст. Potentilla argentea L, которымъ лѣчатъ скотъ отъ червей. Cм. червець 5, червчик, черчик.