Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випрати, -перу, -реш, гл. Вымыть (о бѣльѣ). Та виперу чумакові штани та сорочку. Рудч. Чп. 43.
Гартування, -ня, с. Закаливаніе.
Жу́мрати, -раю, -єш и жу́мрити, -рю, -риш, гл. Ѣсть, уплетать, жевать. (Коняка) почала на ввесь рот жумрати, аж за ушима лящить. Грин. ІІ. 210.
Зчісувати, -сую, -єш, сов. в. зчесати, зчешу, -шеш, гл. 1) Расчесывать, расчесать. Іди, сину, додомоньку, змию, зчешу тобі головоньку. Чуб. V. 937. 2) Срубить. Нема вже шаблі, що не одну татарську голову зчесала. Стор. І. 15.
Оттоді нар. Вотъ тогда. Оттоді ми заходимось. Шевч.
Повилічувати, -чую, -єш, гл. 1) Вылѣчить (многихъ). 2) Высчитать (во множествѣ).  
Пуґачі, -чів, мн. = матаржин. Шух. І. 144.
Спогад, -ду, м. Воспоминаніе. Про гроші чоловікові ні згаду, ні спогаду. Грин. II. 144.
Тютюнище, -ща, с. 1) Мѣсто, гдѣ росъ табакъ. 2) Табачная плантація. 3) Ув. отъ тютюн. Табачище.
Шуль I, -ля, м. Родъ игры: бросаютъ палки такъ, чтобы палка однимъ своимъ концемъ подсунулась подъ другую, лежащую на землѣ, палку. КС. 1887. VII. 477.