Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґанч, -чу и -чі, м. и ж. = Ґандж. ЕЗ. V. 91. У корови нема ніякої ґанчі. Канев. у. Я не можу того вола купити, бо має в ногах великий ґанч. Вх. Зн. 13.
Зла́года, -ди, ж. 1) Согласіе, миръ. Буде злагода, буде, кедь Марька добра буде. Гол. IV. 433. Спасибі Богу, живемо в злагоді. Харьк. 2) Устройство, приспособленіе. У нас уже така злагода, шо бодай би її! Ні виїхати в люди, ні виїхати за вороти. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Зла́комитися, -млюся, -мишся, гл. Польститься, соблазниться. Злакомився на калитку, взяв собі багатирку. Чуб. V. 215. Злакомився на гроші та й не сказав нікому, що старшина вбив Оверка. Н. Вол. у.
Кіпний, -а, -е. . кіпна доро́га Грязная отъ растаявшаго снѣга? Як упаде пошпай (свіжий сніг), та дорога стане кіпною. Шух. І. 81.
Привадити, -джу, -диш, гл. Привязать, привѣсить. Угор. Вх. Лем. 456.
Татар, -ра, татарин, -на м.; мн. ч. татари и татаро́ве. Татаринъ. За козака рушник дала, за татара заміж пішла. АД. І. 138. У городі Килії татарин сидить бородатий. АД. І. 169. Були ж в мене гості татарове. АД. І. 164., Ум. татаронько. Були в мене гостоньки, молодії татароньки. АД. І. 164.
Убуванці, -ців, м. мн. Ремешки, которыми привязываютъ къ ногѣ ходаки. Cм. волоки. Вх. Зн. 72.
Увозити, -вожу, -зиш, сов. в. увезти, увезу, -зеш, гл. 1) Ввозить, ввезти, завозить, завезти. Не то кінь, що в болото ввезе, а то що з болота вивезе. Ном. 2) Только сов. в. Провезти. Мене, брата піхотинця, міждо коні беріте, хоч милю увезіте. АД. І. 114.
Укупити, -плю, -пиш, гл. Купить. Укупимо собі золотого човна. Чуб. III. 388.
Чуменя, -няти, с. Въ заговорѣ отъ холеры такъ называется какъ бы дитя чумы: До нашого дому не приступлі ні чума, ні чуменіта.... ні відьми з відьменіти, ні упирі з упиреніти... ЕЗ. V. 51.