Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бризкалка, -ки, ж. То, чѣмъ брызгаютъ.
Засопти́ся, -пу́ся, -пе́шся, гл. = засапатися. Оддиш бо трохи, Остапе! бач, як засіпся. К. ЧР. 204.
Клюцак, -ка, м. = клюсак. Вх. Зн. 26.
Ляшеня́, -ня́ти, с. Ребенокъ полякъ.
Магомета́нин, -на, м. Магометанинъ. К. ПС. 61.
На́дтічка, -ки, ж. = підтічка. Гол. Од. 20.
Похитити, -хичу, -тиш, гл. Скрыть, утаить, покрыть, не выдавать. Як би знав, що вбито чоловіка, то я б доніс, я не міг би сього похитити, — як то можна. Екат. у. Він давав мені п'ять карбованців, щоб не виказував на його: похити́ мене, каже. Так я не взяв грошей і сказав, що не похитю. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Пристрітний, -а, -е. Происходящій отъ сглаза, дурной встрѣчи. Чуб. І. 116. Ти гризь і трудова, і пристрітна. Мил. М. 55. У небоги пристрітні уроки. Мкр. Н. 4.
Протерликати, -каю, -єш, гл. Пропиликать, проиграть плохо (на струнахъ). що затерли́кав, те і протерли́кав. Что заработалъ игрой, то и истратилъ (о музыкантѣ). Вх. Зн. 69.
Суятитися, ячуся, -тишся, гл. Безпокоиться, хлопотать, изнуряться, существовать въ жалостномъ положеніи. Вх. Зн. 68.