Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

За́воріння, -ня, с. = ворота. Шух. 87.
Засно́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. заснува́тися, -ную́ся, -єшся, гл. 1) Засновываться, засноваться, затыкаться, заткаться. Паутинням заснувалось. Кв. II. 196. 2) Основываться, основаться.
Кзаментувати, -ту́ю, -єш, гл. Экзаменовать. Зміев. у. Школярі кзаментовані. Зміев. у.
Маля́рство, -ва, с. Живопись. Він велику силу у малярстві знає. Кв.
Містни́ця, -ці, ж. Доска въ полу, мосту. Містниця випала. Черк. у.
Носити, -шу́, -сиш, гл. 1) Носить. Хто ж тобі, моє серденько, обідати носив? Н. п. Ой Василя, Василечка тихий Дунай носить. Мет. 19. 2) Носить одежду, обувь.
Одх.. Cм. отъ відхамаркати до відхтітися.
Пожолобитися, -блюся, -бишся, гл. Покоробиться.
Промайнути, -ну, -неш, гл. Промелькнуть. Щось наче промайнуло повз вікна.
Укупі нар. Вмѣстѣ. Росли собі вкупі. Чуб. Укупі били ляхів, укупі терпіли всякі пригоди. К. ЧР. 71. Чи є що краще, лучче в світі, як укупі жити! з братом добрим добро певне познать, не ділити. Шевч. Ум. укупоньці, укупочці, укупці. Сидівши вкупоньиі, мовчали. Мкр. V. 66.