Зді́дькатися, -каюся, -єшся, гл. Стать похожимъ на чорта, взбѣситься.
Кум, -ма, м. Кумъ. То Хмельницький теє догадав, кумом його до себе прохав. Дума. Куми. Кумъ и кума вмѣстѣ. В кого діти мруть, то треба тому брати кумів стрічних. Неси ж в хату, а я верти кинусь за кумами. одкупні куми. Кумовья, замѣняющіе, послѣ соотвѣтственнаго народнаго обряда, прежнихъ, обыкновенныхъ, кумовьевъ, при чемъ послѣдніе совершенно теряютъ всѣ права кумовьевъ, — такая замѣна дѣлается только въ случаѣ долгой болѣзни ребенка. Cм. купо́вана мати. про́хані куми. Обыкновенные воспріемники. стрічані куми. Встрѣчные кумовья. рідний кум. Кумъ-воспріемникъ по отношенію къ отцу дитяти, послѣдній же — просто кум. Ум. кумась, куме́ць, кумочок, кумцьо. Здоров, кумасю мій, Кіндрате! Прийде кумець на обідець, а ложки не буде. Ой щучечки за для кумочка, а карасі за для кумасі. Та кумцьо таки не випив.
Курчати, -чу́, -чи́ш, гл. О голубяхъ: ворковать. Голуби курчат. Говорится также и о лягушкахъ, когда онѣ урчатъ. Жаби курчат.
Млина́рка, -ки, ж. Мельничиха. На тім ставку млиночок, а в тім млиночку млинарка.
Непосидячка, -ки, ж. Нетерпѣливость, не дающая и на мѣстѣ усидѣть. непосидя́чка бере́. Не сидится отъ нетерпѣнія. Иногда прилагается къ человѣку и употребляется въ смыслѣ: непосѣда. Ну, та й непосидячка з тебе! Тільки прийшов, — уже й біжить.
Обіськати Cм. обськавати.
Покінчати, -ча́ю, -єш, гл. Окончить (во множествѣ).
Понапорювати, -рюємо, -єте, гл. То-же, что и напороти, но о многихъ. Понапорювавши гороху повні пазухи, ідуть собі, горох їдять.
Притаковитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Пріютиться, помѣститься, присоединиться.
2) Случиться, произойти.
Уголити, -лю, -лиш, гл.
1) Оголить, обнажить.
2) Сдѣлать бѣднымъ.