Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. вибитися, -б'юся, -єшся, гл. Выбиваться, выбиться, пробиваться, пробиться. Звіри вже вибились, прибігли. Рудч. Ск. II. 70. Я тобою з війська виб'юсь, з мурів — силою твоєю. К. Псал. 39. Молода, зелена та пахуча травиця з-під землі вибивалася. О. 1862. X. 111.з сили, мочі. Выбиться изъ силъ. Коняка вибилась із мочі. Грин. II. 114.
Виспіти Cм. виспівати.
Напа́сти I, -ся. Cм. нападати, -ся.
Наруба́тися, -баюся, -єшся, гл. Нарубиться.
Перекланятися, -няюся, -єшся, гл. Перекланяться. Поки перекланяється усім тіткам. Г. Барв. 490.
Повузький, -а, -е. Узковатый. Повузька свита. Н. Вол. у.
Пообдзьобувати, -бую, -єш, гл. Обклевать (во множествѣ). Горобці чисто пообдзьобували вишні. Харьк. г.
Порозварювати, -рюю, -єш, гл. Разварить (во множествѣ).
Пустій, -тія, м. = пустун. Дитина спить, а мати росповідає старшим пустіям.... про сиріток та мачуху. ЕЗ. V. 125.
Учення, -ня, с. 1) Ученіе. 2) Наставленіе. Колиб то він.... слухав батькового вчення та пожалкував би моїх слізочок. Кв.