Арешто́вувати, -вую, -єш, сов. в. арештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (въ карточной игрѣ). 3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера... гарматами арештована. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали.
Невгадно нар.
1) Неизвѣстно. Невгадно куди стрибать, чи туди, чи туди.
2) Незамѣтно, непримѣтно, неслышно. Дітей невгодно в хаті.
Підлизатися Cм. підлизуватися.
Покійник, -ка, м. = небіжчик. Там дзвонять по душі, там голосять по покійнику. Ум. покійничок.
Поперехиляти, -ля́ю, -єш, гл. Наклонить, склонить (во множествѣ).
Прочахати, -ха́ю, -єш, сов. в. прочах(ну)ти, -ну, -неш, гл. Простывать, простыть. Не їж юшки: хай прочахне. Отож про пиття й держи собі од поганки таку воду, що як гаразд перекипить, тоді її у глек та й на вікно, щоб прочахла.
Розігнати, -ся. Cм. розганяти, -ся.
Ростопити, -ся. Cм. ростоплювати, -ся.
Стягати, -га́ю, -єш, сов. в. стягти, -гну, -неш, гл. 1) Стягивать, стянуть. Шину роблять коротчою.... щоб вона дужче стягла колесо. 2) Стаскивать, стащить, встаскивать, встащить. Стягли з його свитину. Стяг на горище сало. Тоді козаки у каюки скакали тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. Стаскивать, стащить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Семен ломаччя стягає докупи. 3) Истощать, истощить. Подушним дуже стягають людей.
Упопружити Cм. упопружувати.