Важниця 2, -ці, ж.
1) Подставка, подставляемая подъ шесть (ваговий дрюк) для поднятія воза, чтобы подмазать колеса. Стеле чумак собі постілоньку, зелену травицю, а в голови замість подушечки — кленчасту важницю.
2) Торговые вѣсы на базарѣ; вѣсы. О, зваж мене на праведній важниці.
Відв'Язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. відв'язатися, -жуся, -жешся, гл. Отвязываться, отвязаться.
Доскона́льний, -а, -е. = досконалий 2. Звісно, той там у школах, потім у віську, хазяїна досконального нема.
Коповий, -а́, -е́ Общественный, мірской. Вічовий, каповий, громадський суд. Cм. копа 1.
Неповидний, -а, -е. Неказистый. Воно (сіно) даром що неповидне, а їстовне.
Піжмурки, -рок, ж. мн. Родъ игры: жмурки. Діти в білих сорочках у піжмурки в яру гуляють.
Поколінниці, -ниць, ж. мн. = доколінниці.
Поладнати, -наю, -єш, гл. Поладить, сойтись. З товаришами, — хоть усе й москалі були, — зараз поладнав.
Промнявкати, -каю, -єш, гл. Промяукать.
Сонливий, -а, -е. Сонливый. Сонливого добудишся!