Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заві́лькуватий, -а, -е. О деревѣ: съ волнистыми извилинами. Вас. 145.
Літа́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Летать, носиться по воздуху. Літа орел, літа сизий попід небесами. Шевч. 155. Хто високо літає, той низько сідає. Ном. № 2554. Думка ген-ген літає. Ном. № 8270. 2) Быстро бѣгать. Літає по полю, як навіжений.
М'я́кість и мня́кість, -кости, ж. Мягкость.
Нали́зник, -ка, м. Родъ женской одежды. Вона по донському нализники носить. О. 1862. VIII. 33.
Наня́ти, -ся. Cм. наймати, -ся.
Польський, -а, -е. Польскій.
Попереговорювати, -рюю, -єш, гл. Тоже, что и переговорити, но во множествѣ.
Розування, -ня, с. розувати(-ся), -ваю(-ся), -єш(-ся), гл. = роззування, роззувати, -ся.
Торбей, -бея, м. Нищій. Шух. І. 49.
Фостик, -ка, м. Ум. отъ фіст.