Вунтувати, -ся, -тую, -ся, -єш, -ся, гл. = пручатися? Ой ми його не пускаєм, най ся не вунтує; ми хочемо тото знати, де він ніч ночує.
Гугня́во нар. Гнусливо. Як крикне, та ще й гугняво.
Гуда́к, -ка, м. 1) Музыкантъ, скрипачъ. Ой гудаки красно грають, а я не танцюю. 2) Насѣк.: скрипунъ, дровосѣкъ, Cerambyx. Ум. Гуда́ченько. Заграй же мі, гудаченьку, як сам розумієш. Гудачок.
Дуле́вина, -ни, ж. Сильно закаленная сталь. Нічого, друже, не журися: в ду левину себе закуй.
Задьо́р, -ру, м. Причина къ ссорѣ, дракѣ. Задьор між їми є.
Кармазин, -ну, м.
1) Сукно малиноваго цвѣта.
2) Платье изъ кармазину. Будуть куми у жупанах, побратими у луданах, сусідоньки в кармазині. Взяли зняли з Морозенка кармазин, сап'янці. Не важились ходити у кармазинах.
Кобильчина, -ни, ж. Плоховатая кобыла.
Набро́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. набрости́тися, -щуся, -стишся, гл. Пустить почки (о деревѣ), налиться (о колосѣ). Ліс набростився. У ячмені колос набростився.
Побагатшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться богаче.
Тріпання, -ня, с.
1) Дерганіе.
2) Битье, наказаніе розгами.
3) Выколачиваніе, вытряхиваніе.
4) Хлопаніе (крыльями, напр).