Закови́знути и закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло.
Заляка́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Испугаться. А я молоденька залякалася, та в новую світлоньку заховалася.
Кипень, -пню, м. Кипятокъ. Кипнем її... спарив.
Мере́гий, -а, -е. Бурый съ темными полосами (о масти).
Накида́ти, -да́ю, -єш, гл. І. сов. в. наки́дати, -даю, -єш. 1) Набрасывать, набросать, накидать. Не накидай стільки дров у піч, — накидає такого, що на двічи стало б. А лисичка... все кида по рибці на дорогу, все кида. От, як накидала вже багато, тоді нишком і сама злізла. 2) Оставлять, оставить многихъ. На що ж ви, таточку, сиріт накидали? (изъ причитанья по умершемъ отцѣ). сов. в. накинути, -ну, -неш. 3) Набрасывать, набросить что-либо сверхъ чего-либо. Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло. у. Накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса. 4) Навивать, навить, намотать. Накинуті, основу на верстат. 5) Налагать, наложить. Хижі сусіди часто нападали на їх і накидали на їх податі. За той гріх, накинуто на його покуту. 6) Навязывать, навязать. Ніхто її не бере, дак ви її на мою шию накидаєте. Сестра моя мала, а вони на її й накинули двох год хлопця гледіть. 7) Прибавлять, прибавить. Мало буде. — накинь ще хоч трохи. кругу накидати. Дѣлать кругъ, обходъ (въ пути). Ходім напрямець, — чого нам стільки кругу накидати. 8) — о́ком. Посматривать, бросать взгляды, взглянуть, примѣтить, замѣтить. Ходе Йванко по-над током, накидає чорним оком: ой чи жива, чи здорова та Сохвійка чорноброва. Ішла дівка по-над тоном, накинула хлопця оком: там то хлопець, там то гарний. Въ переносномъ смыслѣ: обратить вниманіе на кого-либо. І хороший, і заможний, і вони давненько накидали оком одне на 'дного.
Поковалювати, -люю, -єш, гл. Побыть кузнецомъ.
Построїни, -їн, ж. мн. Постройки. Гарні люде, построїни доладу і волики єсть, і овечата єсть, і конячки мають.
Узгряничанин, -на, м. Жительствующій около границы.
Хахульки Cм. хахольки.
Хвалістрант, -та, м. Хвастунъ. Оце хвалістрант: убрався в батькову свиту та й чваниться.
