Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Базя, -зі, ж. Дѣтск. овца, ягненокъ. О. 1862. IX. 118. Ум. базька, базічка.
Відлюдок, -дка, м. = відлюдник.
Гряни́чний и гряни́шний, -а, -е. Граничный, граничащій. Гряничні знаки. К. Іов. 52. Себе царем пустинь грянишних. славе. К. ПС. 53.
Льо́лечка, -ки, ж. Ум. отъ льоля.
Нав'я́зти, -зну, -неш, гл. Набиться, завязнуть. М'ясо у зуби, нав'язло. він їм у зуби нав'яз. Они его не спускаютъ съ языка.
Низати, нижу, -жеш, гл. 1) Низать, нанизывать. Низала, низала намисто, та нанизала тільки один разочок, а он ще скільки не низаного. 2) очима низати. Провожать взглядами, разсматривать, пронизывая глазами. Ти мені сорому наробила... Тепер мене парубоцтво очима буде низать і вдовш і впоперек; просвітку мені не буде. Г. Барв. 105.
Підорати, -рю́, -реш, гл. 1) Вспахать немного. 2) Подрѣзать плугомъ.
Понапрядати, -да́ю, -єш, гл. Напрясть (во множествѣ). Г. Барв. 330. Тонкого сувій полотна мати для неї задержала, а то вже все вона понапрядала. Г. Барв. 208.
Роздаровувати, -вую, -єш, сов. в. роздарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Раздаривать, раздарить. Дичини повна комора: і роздаровує знакомим, своякам і всім, і продавав. Гн. І. 212.
Споруджувати, -джую, -єш, сов. в. спорудити, -джу, -диш, гл. Сооружать, соорудить; устраивать, устроить. На скелях він житло собі спорудив. К. Іов. 90. Спорудили церкву. Г. Барв. 171.