Бростур, -ра, м. Родъ растенія.
Глузик, -ка, м. Мелкій известковый дутикъ, попадающій въ гончарное издѣліе.
Доле́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. доле́жатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Долеживаться, долежаться. Долежалась таки торбина, настала й їй щасливая година: хазяїн взяв, повнісіньку червінцями й напхав. 2) Дозрѣвать, дозрѣть отъ лежанія на солнцѣ, будучи уже сорваннымъ (о яблокахъ, грушахъ).
Запоро́ти, -рю́, -реш, гл. 1) Распороть. 2) но́сом запоро́ти зе́млю. Упасть ничкомъ, уткнувшись носомъ въ землю. Добре його приняв, що аж носом запоров землю.
Здої́ння, -ня, с. Доеніе.
Зем'яни́й, -а́, -е́ = земляний. — серце. Раст. Tuber cibarium.
Квартирка, -ки, ж.
1) Ум. отъ кварта. Небольшая мѣра водки. Любив неборак і яку квартирку в горлянку вилити.
2) Ум. отъ нварти́ра.
Лі́зонька, -ки, ж. Ум. отъ лоза.
Ма́рець, -рця, м. Мартъ (мѣсяцъ). В марець ще змерзне старець.
Миготли́вий, -а, -е. Блещущій.