Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верхнина, -ни, ж. Сливки. Вх. Зн. 6, 37. Ум. верхнинка.
Збабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Обабиться. Коли дівці сходить на вінці, то збабів. Ном. № 8998.
Панькатися, -каюся, -єшся, гл. Возиться, ухаживать, няньчиться. Треба мені робити, а не з дитиною панькатись. МВ. І. 99.
Повставати II, -таю́, -єш, сов. в. повстати, -стану, -неш, гл. 1) Возставать, возстать, возмутиться. При Хмельницькому одностайне за Вкраїну повстали. К. ЧР. 11. 2) Подниматься, подняться. Над зеленими ярами повстав легесенький туман. Левиц. І. 120. Галас повстане. 3) Возникать, возникнуть. Те, що повстало з самого життя народнього. О. 1861. IX. 181.
Припадливий, -а, -е. Низменный. Припадлива земля у долинах родить у посуху, а в мочливе літо ні.
Салган, -на, м. Бойня для скота вмѣстѣ съ салотопней. Екат. г., Херс. г. и Таврич. г.
Смаглій, -лія, м. = мургій. КС. 1898. VII. 42.
Стурбувати, -бу́ю, -єш, гл. Обезпокоить, встревожить.
Тризубець, -бця, м. трезубецъ; вилы съ тремя зубьями. Тризубець щоб тобі зломивсь. Котл. Ен.
Ченець, -нця, м. = чернець. Роспроклятий ченець, що видумав чіпець. Грин. III. 461.