Відчалити, -ся. Cм. відчалювати, -ся.
Гучні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Становиться болѣе шумнымъ, звучнымъ.
Заря́джувати, -джую, -єш, сов. в. заряди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Преимущ. сов. в. Управлять, завѣдывать. 2) Приправлять, приправить, сдобрить (кушанье, напр. сметаной). 3) — бра́гу. Заваривать, заварить брагу. Брагу зараз зарядили. Cм. заряжати.
Зіпрі́ти, -рію, -єш, гл. Вспотѣть.
Знаходити, -джу, -диш, сов. в. знайти, -йду, -деш, гл. 1) Находить, найти; обрѣтать, обрѣсти. Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою. Посилала пані шукати. Шукали, шукали — не знайшли. Не знайду я такої дружини. Там грішники перестають буяти, там томлені знаходять опочивок. Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав. 2) Знайти дитину. Родить ребенка. А її уже й не турбую, моєї бідної Папірусі, щоб уже благополучно знайшла.
Поперекипати, -паємо, -єте, гл. Перекипѣть (во множествѣ).
Постель, -лі, ж. Настилка изъ бересты подъ подомъ печи.
Споїти, -ся. Cм. споювати, -ся.
Спухово нар.
1) Такъ, чтобы суживалось (о ямѣ, возвышеніи). Копай спухово.
2) Наклонно, покато. Cм. спохова.
Стокмити, -млю, -миш, гл. Договорить. Стокмив жид везти пшеницю.