Гурака́, нар. Поднявъ руки вверхъ (ловить, напр. мячъ, брошенный вертикально вверхъ). Гурака хватав гилку.
Де́нниця, -ці, ж. 1) Раст. Tormentilla erecta. 2) мн. Родъ дѣтской болѣзни.
Долу́зати, -ваю, -єш, гл. Долущить (семечки). Долузати насіння.
Запря́дувати, -дую, -єш, гл. = Запрядати. По народн. вѣрованіямъ можно запря́дувати доро́гу кому нибудь, т. е. отъ того, что женщина прядетъ, кому-либо не будетъ удачи въ промыслѣ, на который онъ отправляется. Коли стрілець або рибар вибіраєся на ловлю, тоді у хаті не сміє челядина прясти, бо она запрідує єму дорогу.
Ковач, -ча, м. = коваль.
Лентю́х, -ха, м. Одѣтый въ городскую одежду? горожанинъ?
Підмощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. підмоститися, -щуся, -стишся, гл.
1) Подсѣдать, подсѣсть, подбираться, подобраться. І саме в міру підмостився, — в висок Дареса затопив.
2) — під ко́го. Подольщаться, подольститься къ кому, умаслить кого, задобрить кого. А щоб поставить на своє, то багатирь не поскупився, під кого треба підмостився, засипав тих і сим дає. Вона така підлизуха: підлижеться, підмоститься.
Підтікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підтекти́, -течу́, -че́ш, гл. Подтекать, подтетечь.
Роспач, -чі, ж. Отчаяніе. Гляну на дівчину — бліда, грізна, сама роспач гіркая.
Хилитися, -люся, -лишся, гл.
1) Клониться, наклоняться, склоняться. Не рад явір хилитися — вода корень миє. Мій таточку, мій ріднесенький! до кого ж ми будемо тулиться й хилиться?
2) — під ко́го. Быть покорнымъ кому, быть подъ чьей властью. Під мене хиляться і добрі, й злющі.