Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигризати, -ваю, -єш, сов. в. вигризти, -зу, -зеш, гл. 1) Выгрызать, выгрызть. 2) Изгрызть. Вигризла всі молоденькі дубки. Рудч. Ск. II. 178. 3) Постоянными придирками заставлять, заставить уйти. Хто ж, як не ви, і вигризли її з двору. Мир. Пов. II. 95.
Віддиратися, -раюся, -єшся, сов. в. віддертися и відідратися, -деруся, -решся, гл. Отдираться, отодраться, отрываться, оторваться.
Дхну́ти, дхну, дхнеш, гл. Дохнуть. Cм. тхнути. Такий був лицарь, що тілько дхне, то од самого духу не встоїш на птах. ЗОЮР. І. 141.
Клямба, -би, ж. = клямбра 2. Угор.
Курнявка, -ки, ж. Раст. Дождевикъ, Licoperdon. Вх. Уг. 248.
Подвійно нар. Вдвойнѣ.
Промінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Помѣняться. Проміняймось: дайте мені таку рибу золоту і срібну, а я вам птичку. Рудч. Ск. І. 163.
Тверезий, -а, -е. Трезвый. Що у тверезого на умі, те у п'яного на язиці. Ном. по-тве́резу. Въ трезвомъ видѣ. Харьк. у.
Трийчи числ. = тричи. Трийчи відречешся. Єв. Л. XXII. 34.
Хлібина, -ни, ж. Одинъ хлѣбъ, коврига Як печуть хліб, так виймають перву хлібину або книш і ламають. ХС. ІІІ. 56. Заробив десять копійок, купив хлібину, приніс додому і ззіли утрьох. Грин. II. 258.