Вуточка, -ки, ж.
1) Ум. отъ вутка.
2) Родъ хороводной игры.
Забу́тни́й, -а́, -е́. и забу́тній, -я, -є. 1) Забывчивый. Забутний чоловік. Ніяк от не згадаю, як його прозивати; я такий забутний став — так зараз і забуду. 2) Вызывающій забвеніе. Чи мені дано такого зілля забутного, чи що?
Орлиний, -а, -е. = орловий.
Погавкати, -каю, -єш, гл. Полаять. Собака погавка, а вітер рознесе.
Поганський, -а, -е. Языческій. Поганське божество. Гей ви, жидове, поганські синове! Нащо то ви великий бунт, тревоги зривали? Зачали збиткувати над христіянами поганські народи.
Пооселюватися, -люємося, -єтеся, гл. Поселиться (о многихъ).
Прочищатися, -щаюся, -єшся, сов. в. прочиститися, -щуся, -стишся, гл. Прочищаться, прочиститься. Випийте кубочок меду, то горло й прочиститься.
Скорина, -ни, ж. Корка (хлѣба). Дівчата-небожата, дайте скорину хліба. Ум. скоринка, скориночка.
Украяти, -раю, -єш, гл.
1) Отрѣзать. Дружба ножа не має, нам хліба не вкрає. Я вкраяв би свого живого серця.
2) Откроить, отрѣзать.
Цехлити, -хлю, -лиш, гл. О сорокѣ: то же, что и скреготати? Ворона.... узімку, як живиться уже нічим, то вже хоч і нікчемне попаде, хоч кизяк мерзлий, усе кричить: «Ха-арч! ха-арч!».... А сорока цехлить коло неї та все питає: «Чи кисле? чи кисле?»