Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витіяти Cм. витівати.
Забри́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.
Задрочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Побѣжать подъ вліяніемъ укусовъ насѣкомыхъ (о рогатомъ скотѣ). 2) Закапризничать, взбѣситься. Мовчіт!.. чого ви задрочились? Котл. Ен. II. 22.
Заскрипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Заскрипѣть. Заскрипіли ворітоньки, бо були заперті. Мет. 161.
Ля́мець, -мцю, м. Войлокъ. Вас. 156. 159. Лямці, мн. Валенки. КС. 1893. XII. 448.
Маці́ненький, мацінький, маціпкий, маціцький, -а, -е. Крошечный. Желех. Вх. Лем. 434.
Однакий, -а, -е. = однаковий. Я однакий, мамо, не змінився. Федьк.
Оцупок, -пка, м. Обрубокъ, бревно, полѣно. Попроси оцупок березини на веретена, а то й на оплінь. Г. Барв. 523.
Похрупати, -паю, -єш, гл. = похрумати.
Скуштувати, -ту́ю, -єш, гл. Попробовать. Не поцурайтесь хліба-соли, борщу скуштуйте, галушок. Котл. Ен. V. 14.