Безпросвітний, -а, -е, безпросвітній, -я, -є. Непроглядный, безпросвѣтный. Усе небо блакитнеє покрива темнота, безпросвітня, нерозумна давняя дрімота. безпросвітна доля — безотрадная жизнь.
Відповіддя, -дя, с. Слово это впервые появилось въ фальсифицированной думѣ «Битва Чигиринская», опубликованной Срезневскимъ въ первой части «Запорожской Старины» стр. 86 въ такой формѣ: Тільки святий Бог наших не забував, на великі зусилья на вітповітьї держав. Значеніе слова здѣсь неясно. Максимовичъ въ сборникѣ 1849 г. исправилъ: На великі зусилья, на відповідья держав (стр. 53) и далъ переводъ: отвѣтъ, отпоръ.
Лушня́, -ні, ж. Кривой кусокъ дерева, верхнимъ концемъ упирающійся въ верхнюю связь телѣги, а нижнимъ надѣвающійся на ось, чѣмъ поддерживается полудрабок. Cм. лучня.
Мушара, -ри, ж. Тля, травяная вошь, Aphis.
Оточки, -чок, ж. мн. Потроха.
Поплосконитися, -нюся, -нишся, гл. О коноплѣ: дорости до того времени, когда она дѣлится на плоскінь и матірку.
Прогалявина, -ни, ж. = прогальовина.
Співак, -ка, м.
1) Пѣвецъ. Співак, танцюра на всі руки. Так ось коли побачив співака! яка мальована та штучна птиця.
2) Пѣвчій.
3) Названіе собаки.
4) пт. Sylvia, травникъ. Ум. співаченько, співачок. Лівничок-співачок.
Травур, -ра, м. Трауръ. Не йди в черниці: я тобі ввесь замок окрию травуром, як домовину.
Чогось 1) Род пад. отъ щось. Дітвора змагається: чогось не поділили.
2) Какъ нар. Отчего-то, почему-то. Ти ізнов чогось сумуєш, Наталко? Чогось обойко невеселі.