Бриньчати, -чу, -чиш, гл. Бренчать. Бандура горлиці бринчала.
Дання́, -ня́, с. 1) Отрава вообще, въ частности же яйца насѣкомыхъ, брошенныя въ водку, которую подносятъ тому, кого хотять отравить. Як мені було йти на весілля, коли Солов'їха отроїла б мене з своїх рук, дала б дання в чарці горілки, як би могла. 2) Заговорное питье. Дання гірше трутизни. Се вже так, з дання причина.
Заляпоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. 1) Захлопать (быстро, учащенно). 2) Закапать (учащенно).
Ікриця, -ці, ж. = ікра 1.
Луща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = лусчати. Коли діжа лущить, — скоро весілля буде. Той луг тріщить, лущить. Лущать, як оріхи під ногами.
Ніщо мѣст. Ничто, нечего. А до серця ніщо мені не доходить. Позичте п'ятак срібла на сливи! ніщо з вами робить. нічим. Ничего, не бѣда. Нічим, що в нашого господаря Мало паші, — б ще в його озеред соломи.
Плавко нар. Плавно, безъ задержекъ. Більш укиньте масла в кашу, то вона плавкіш ітиме горлом.
Посівкатися, -каюся, -єшся, гл. О матеріи: сдѣлаться рѣдкой, подобной кисеѣ. Уже вона (спідниця) і так посівкалась, а як почну у буддень носить, дак і роспадеться зовсім.
Потіль нар. = потиль. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе.
Хуруватися, -руюся, -єшся, гл. Накладывать грузь. Чумаки хуруються.