Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Драння́, -ня́, с. соб. Лохмотья. Чуб. V. 1092.
Дяконе́нко, -ка, м. Сынъ діакона.
Заси́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. заси́дітися, -джу́ся, -дишся, гл. Засиживаться, засидѣться. Як тільки було почує дзвін, то вже ні заграється, ні засидиться. Зоя звеліла не давати багато пляшок на стіл, щоб духовенство не засиджувалось. Левиц. І. 395.
Окраса, -си, ж. Украшеніе; прикраса. В Кам'янці хвала Богу устала, окраса церкви упала. Гол. І. 31.
Поосвідчати, -ча́ю, -єш, гл. Объявить, сообщить (во множествѣ).
Представитися Cм. представлятися.
Пух, -ху, м. 1) Пухъ. 2) Первые мелкіе волоски растительности на бородѣ. Борода тільки пухом поростала. Св. Л. 192. 3) Раст.: а) Eriophorum vaginatum L. ЗЮЗО. I. 12. б)болотяний. Eriophorum latifolium Hoppe. ЗЮЗО. І. 122.
Тарахнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть, бросить съ шумомъ на землю. 2) Ударить. Яким тарахнув кулаком по столу. Левиц. І. 281.
Умаляти, -ляю, -єш, сов. в. умалити, -лю, -лиш, гл. Умалять, умалить, уменьшать, уменьшить, сокращать, сократить. От тобі наука: не ходи на двір без дрюка, — свиня звалить і віка умалить. Ном. № 7094. Чи я її по личеньку вдарив, чи я її здоров'я умалив? Мет. 271.
Утиснути, -ся. Cм. утискати, -ся.