Вихвачатися, -чаюся, -єшся и вихвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вихватитися, -чуся, -тишся, гл. Выскакивать, выскочить впередъ, бросаться, броситься впередъ. Поперед війська не вихвичайся (не вихвачуйся).
Возоробня, -ні, ж. Сарай, въ которомъ дѣлаютъ возы.
Гомі́вка, -ки, ж. = Гомілка.
Дооко́ла нар. Вокругъ. У сине море сонце ясне тоне і своє світло, ніби кров червоне, по всій країні доокола сіє.
Заклекота́ти, -чу́, -чеш и заклекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Заклокотать. Щоб твоя́ й путь заклекоті́ла! Проклятіе, равняющееся пожеланію смерти. 2) Объ орлѣ: закричать. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали. Заклекчи (орле) з-під хмари. 3) Заговорить (о шумномъ говорѣ толпы). «Обділяй мерщій!» заклекотіла мертвецька громада. Село закричало, заклекотало тисячею усяких голосів. Лев. Пов. 101.
Конання, -ня, с. Агонія, умираніе. Ум. кона́нійко.
Лусо́ну́ти, -ну, -неш, гл. = луснути 5. А господарь... як лусоне його.
Порозсіюватися, -сіюємося, -єтеся, гл. Разсѣяться (во множествѣ).
Стегевце, -ця, с. Ум. отъ стегно.
Сумуватий, -а, -е. = сумовитий.
