Дво́єчко чис. ум. отъ двойко́. Промов, серце, словечко, як ми любилися двоєчко. Ой ми любилися, нас двоєчко в парці, тепер розійшлися як сонечко в хмарці.
Кал, -лу, м. 1) Грязь. Ой гей, воли, та гей помалу, та витягніть мене із калу, та поставте мене на суши. Як посієш ячмінь та овес у кал (= поки земля ще мокра), так вони тебе нарядять і в жупан. Земля взялась од крови калом. Бодай мої сльози сину, на кали не впали. посадив на кал (кого). Поставилъ въ безвыходное положеніе. 2) У Кулиша употреблено въ значеніи: калъ, пометъ. І зчезне він, мов кал його, без сліду.
Націлуватися, -луюся, -єшся, гл. Нацѣловаться. Навздогінці не націлуваться. Вже й націлувався, вже й намилувався, як у саду соловей да й нащебетався.
Підлицятися, -ця́юся, -єшся, гл. = підлещуватися. Він і підлицяється: я, каже, буду в вас царем.
Піхати, -хаю, -єш, гл. Толочь (просо), валять (сукно).
Порискати, -каю, -єш, гл. = поризькати. Порыскала як свиня, та й плати їй. Треба порискати там ще, чи нема картоплі.
Приятель, -ля, м. Другъ, пріятель. Поки щастя плужить, поти приятелі служить. Коли ти, сестро, такий мені приятель, то зоставайся собі тут, а я поїду.
Слупок, -пка, м. Столбикъ — часть различи. снарядовъ: ткацкаго станка, шпуляра и пр.
Тридньовий, -а, -е. Трехдневный.
Храплє, -ля, с. = храпа.