Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відрубати Cм. відрубувати.
Залиша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. залиши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Оставлять, оставить, покидать, покинуть. А тепер я чумачина, дак ти мене й залишила. Лавр. 70. Ніхто не залишить свого кохання. МВ. ІІ. 158. Дівчинонька мила перш мене любила, тепер залишила. Чуб. V. 168.
Залізня́к, -ка́, м. 1) Торговецъ желѣзомъ. Лебед. у. 2) Желѣзный котелъ. 3) Желѣзная руда. 4) Кирпичъ, выжженный сильно, до расплавки песку. Харьк. у. 5) Порода раковъ: рѣчной сѣрый, съ широкими клешнями. Браун. 32. 6) Названіе вола темно-красной масти. К. С. 1898. VII. 42. 7) Раст. а) — коза́цький. Phlomis pungens Wild. ЗЮЗО. I. 131; б) — черво́ний. Lytrum Salicaria L. ЗЮЗО. I. 127.
Квилля, -ля, с. 1) Стонъ, стенаніе, плачъ (о людяхъ). 2) Вой вѣтра.
Клацати, -цаю, -єш, гл. Щелкать зубами. Зубами клацав мов би пес. Котл. Ен. VI. 59. Так те дерево й оступили, так зубами й клацають. Рудч. Ск.
Оковита, -тої, ж. оковита горілка. Лучшій сортъ водки (Aqua vitae). ЗОЮР. І. 202. Благослови мені, батьку, оковитої напиться. Макс. Меду да оковитої горілки попивати. Мет.
Полад, -ду, м. Ладъ, порядокъ. Ні ладу, ні поладу нема. Конст. у.
Схоронятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. схорони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. = ховатися, сховатися. Ти будеш по тернах, по байраках схоронятися. АД. І. 128. Роступися, сира земле, то я схоронюся. Чуб. V. 602.
Тама II, нар. Тамъ. Шейк.
Убризькати, -каю, -єш, гл. Обрызгать.