Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бур'Януватий, -а, -е. 1) Смѣшанный съ горными травами. Бур'янувате сіно. Конст. у. 2) Заросшій сорными травами. Бур'януваті городища. К. XII. 130.
Верховодний, -а, -е. Желающій властвовать. Під римські верховодні мрії вовік чола свого не нагнемо. К. ПС. 137.
Змарнити, -ню́, -ни́ш, гл. = змарнувати. Змарнив худобу. Вх. Зн. 22.
Золотісінький, -а, -е. Совершенно золотой. Употр. какъ ласкательное. Моя матінко, моя золотісінька! Мил. 200.
Колодрочка, -ки, ж. Ум. отъ ко́лдра. Ходи ж, моя доню, до хати: час тобі на посаг сідати! — Постеліть колодрочку, — я війду. Гол. II. 100.
Піскуваха, -хи, ж. Низкое песчаное мѣсто. Піду на піскуваху та й там викосю. Зміев. у.
Повідсуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Отодвинуться, отсунуться (о многихъ).
Укладуватися, -дуюся, -єшся, гл. = укладатися.
Ходилиці, -лиць, ж. мн. = хідлі. Желех.
Шатан, -на, м. Чортъ. То було пекло, там самі були шатани. Гн. II. 174. Гей, гей, пришов єдин пан з пекла родом і шатан. Гол. І. 211.