Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безбоязний, -а, -е. Безстрашный, отважный, безбоязненный.
Городськи́й, -а́, -е́. Городской. Городське телятко, а сільське дитятко. Ном. № 10491.
Даровни́й, -а́, -е́. Даровой. Хиба ж у нас дрова даровні?
Деркача́, -ча́ти, с. Птенецъ коростель. Ум. Деркача́тко, деркача́точко.
Зага́рливий, -а, -е. Усердный, горячій въ работѣ. Загарливий до роботи. Н. Вол. у.
Напеча́тати, -таю, -єш, гл. = надрукувати.
Одночасний, -а, -е. 1) Одновременный. 2) Современный.
Повага, -ги, ж. 1) Уваженіе, честь. Ой були ми в пана, була нам повага: пили мед-горілку за Ганнусю жінку. Н. п. Старець старцем, а повагу любить. Ном. 2) Важность, значеніе. Двір перейди тихо, у вічі глянь з повагою. МВ. Шевч. 3) Рѣшимость. Як би він не мав поваги, щоб підпалить і мене не підцькував, то не було б і пожежі. Екатер. у. (Залюб.).
Посичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣѣ: пошипѣть.
Скисліти, -лію, -єш, гл. = скиснути. Капустиця під лавкою іще не скисліла. Грин. III. 327.