Бідняка, -ки, об. = бідняга. Кричить бідняка: нічого сам не зробить. Так і видно, що бідняка вареників хоче. . Серця не раньте дівчині бідняці. Ум. біднячка. Іде качка і малесенькі каченята веде. Маленькі біднячки поприставали.
Вабець, -бця, м. Приманщикъ. Голуб вабець усіх чужих голубів переманює.
Вихлюватий, -а, -е. Шаткій. Вихлюватий човен.
Забрести́, -реду́, -де́ш, гл. 1) Забресть, зайти. Ой ти брів, чорнобрів, чом до мене не забрів? — в го́лову. Взбрести на умъ. Робе, що в голову йому забреде. 2) Зайти въ водѣ (напр. во время ловли рыбы неводомъ).
Кужіль, -ля, м. и кужіль, -желі, ж. Чесанный ленъ, приготовленный для пряденія. Кужіль м'якого льону на жердці. Дали кужелю прясти. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти. дим кужілем. Дымъ клубами.
Млинкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Очищать зерновой хлѣбъ на вѣялкѣ
Оброть, -ті, ж. Недоуздокъ, веревочная узда безъ удилъ. Бодай же тії коні воронії да й обротей не зносили. Ум. обротька.
Олійок, -ку, м. Ум. отъ олій.
Скулитися, -люся, -лишся, гл. Съежиться. Як пес скулився.
Хупавий, -а, -е. Красивый, нарядный, опрятный. Наша пані пишна за ворота вийшла; наша пані хупава роспустили рукава. Хупава молодичка: у хаті в неї чистесенько і сама прибрана як квіточка. Ум. хупавенький. Хупавенька дівчинка — любо й подивитись.