Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безпам'Ятний, -а, -е. 1) Имѣющій слабую память, безпамятный, забывчивый. Шейк. 2) Находящійся въ безпамятствѣ. Гаркуша висажує у вікно безпам'ятну сотничиху і сам счеза. Стор. ІІ. 241.
Ваторник, -ка, м. 1) Въ жилищѣ пастуховъ въ полонинах, называемомъ стая, жилое отдѣленіе, гдѣ спятъ и варятъ пищу пастухи. Шух. І. 186, 187. 2) Родъ пристройки при хатѣ состоятельнаго гуцула, имѣющаго лѣтомъ дома дойный скотъ, въ которой приготовляютъ молочные продукты. Шух. І. 109.
Драпа́к, -ка́, м. см. дряпак.
Натовкти, -вчу, -че́ш, гл. 1) Натолочь. 2) Побить. Не раз, не два головоньку натовче. Чуб. V. 638.
Обашпорити, -рю, -риш, гл. Нащупать, отыскать.
Погріб, -ба, м. Погребъ. Дід... закинув його у погріб. Рудч. Ск. II. 14. Ум. погрібець. Чуб. V. 1174. В погребці замурувався. Драг. 39. Маленький погрібець повен яєць. ХС. ІІІ. 63.
Пообтинати, -на́ю, -єш, гл. Обрѣзать (во множествѣ).
Порозру́бувати, -бую, -єш, гл. Разрубить (во множествѣ).
Поросквашувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и росквасити, но во множествѣ.
Хлипавка, -ки, ж. Клапанъ (въ музык. инструментѣ). Харьк. г.