Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Винен, винна, -не = і. винний. Винен був п'ятдесят рублів. Кв. І. 217. Чи винен той голуб, що сокіл убив? Шевч. 28.
Войний, -а, -е. Воинственный; военный. Із якої сторононьки у гостину сподіватись: чи з Чорного моря, чи з чистого поля, чи з славного із войного люду Запорожжя? Н. п.
Дерев'я́ниця, -ці, ж. Деревяшка. Ото з тієї пори він став ходить на дерев'яниці. Чуб.
Затекти́ Cм. затікати.
Клець, -ця, м. Чурбанъ, обрубокъ столба. Кіев. и Подольск. г. Вх. Зн. 25. Ум. клецьок.
Путря, -рі, ж. Родъ кушанья изъ свареннаго ячменя и сладкаго квасу. Маркев. 157. Чуб. VII. 440. На закуску куліш і кашу, лемішку, зубці, путрю, квашу. Котл. Ен. І. 18.
Роковини, -вин, ж. мн. Годовщина. Роковини по Шевченкові. О. 1862. III. 22.
Самовар, -ру и самоварь, -рю, м. Самоваръ. Ухватив, як панського самовару. Ном. № 6571.
Стовпчик, -ка, м. 1) Ум. отъ стовп. 2) Часть мережки 1 (Cм.).
Травина 2, -ни, ж. соб. Травы. Ой заросла тота стежка лихом, травиною, де-м ходила, говорила, серденько, з тобою. Гол. II. 350.