Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підмочити

Підмочити Cм. підмочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДМОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДМОЧИТИ"
Баклажок, -жка, м. 1) Ум. отъ баклаг. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379.
Захлыстувати, -тую, -ешъ, гл. Захлебывать Сватання горілкою захлистувать. Стец. 18.
Зашпили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Приколоть булавкой. 2) Засадить, пригвоздить. Зашпилили мене на три роки у винницю. Черк. у.
Малоземе́льний, -а, -е. Малоземельный.
Обкисати, -са́ю, -єш, сов. в. обки́снути, -ну, -неш, гл. Сильно обмокать, обмокнуть. Рибалка обмокне, обкисне. Мнж. 172.
Повиломляти, -ля́ю, -єш, гл. Переломать, выломать (во множествѣ). Ой сад-виноград повиломляєм. О. 1861. XI. Св. 63.
Помильне, -ного, с. Плата посланному отъ мили.
Попрати, -перу, -ре́ш, гл. Постирать. Попрали баби панам сорочки. Мнж. 129.
Постеля, -лі, ж. 1) = постіль. І я кровавыми сльозами не раз постелю омочу. Шевч. 379. 2) Божа постеля. Смертный одръ. Скоро його мати старая на божої постелі вздріла, на своє лице християнськеє хрест собі положила. Чуб. V. 850. Ум. посте́лечка. Мет. 81.
Струга, -ги, ж. Ручей, струя.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДМОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.