Бріх, (ха?), м. = живіт.
Заге́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать: гей!
Затурготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Застучать. Частенько було уночі затурготить у віконце.
Переписування, -ня, с. Переписываніе, переписка.
Понадломлювати, -люю, -єш, гл. = понадламувати.
Поприкороччувати, -чую, -єш, гл. Укоротить (во множествѣ). Я їм язики поприкороччую, щоб не брехали так.
Пташка, -ки, ж.
1) Птичка. Прилетіла пташка, біля його впала. В полі пташки літають, веселенько співають. Употребл. какъ ласкательное имя. Зроби, моя пташко! Ой мамко, пташко!
2) — божа. Пчела. Ум. пташенька, пташечка.
Тирса, -си, ж.
1) Древесные опилки.
2) Раст. Ковыль, Stipa capillata L. Жита похилились, де паслися ваші коні, де тирса шуміла.
Товкуша, -ші, ж. У выбойщиковъ: инструментъ, которымъ накладывается краска на матрицу узора: четырехугольная дощечка съ рукояткой сверху и кожаной подушкой снизу.
Хліб, -ба, м.
1) Хлѣбъ: въ полѣ на корню или печеный хлѣбъ. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Хто дав зуби, дасть і хліб до губи. Хліба напечено, борщик зварений.
2) Вообще заработокъ, средства къ существованію. Чи я пан, чи що, що ще захотів легкого хліба. От і поженилисе да й думают, у який хліб кинутись: у столярі пуийти, — хліб треба купувать. — Пуийдемо у хлібороби, каже. Въ значеніи: недвижимыя владѣнія, жалуемыя на содержаніе кому либо, употребл. во мн. ч.: хліби. Вважаючи на жизнь благочестиву печерських іноків, ми простирали з престолу нашу руку милостиву і їм хліби духовні надавали.
3) хліб-сіль. Хлѣбосольство, радушіе, Я по вашій хліба-соли прийшла до вас дітей доглядати, бо здавна знаю вас, а до кого инчого, то б зроду-віку не прийшла.
4) — старий. Раст. Sclerotiu clavus. Ум. хлі́бець, хлібчик, хлібчичок.
