Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Батусьо, -ся, м. Ум. отъ батько.
Бражний, -а, -е. Откормленный брагой. Бражна корова. Н. Вол. у.
До́вбиш, -ша, м. Литаврщикъ. Серед базару став коло стовпа довбиш та й почав бити в бубни. К. ЧР. 373.
Залубува́тіти, -тію, -єш, гл. О хлѣбѣ: затвердѣть. Залубуватів хліб. Камен. у.
Невстрійливий, -а, -е. Безпокойный, шаловливый. Ну, та й невстрійливі діти в Оліхвера! Вскочили в город, потоптали огудину. Волч. у. Став пригадувати пісню за піснею, що бабусі й дівчата йому; дитині, шепотали замісць котка, аби спало, аби вгамувалось невстрійливе. Г. Барв. 439.
Ньокати, -каю, -єш, сов. в. ньо́кнути, -кну, -неш, гл. Понукать, понудить лошадь словомъ ньо. Ньокни на сіру, бо зовсім не везе.
Осмикати, -ся, осмкнути, -ся. Cм. осмикувати, -ся.
Пічурка, -ки, ж. Печурка, ниша въ печи.
Пособкати, -каю, -єш, гл. Покричать на воловъ: соб!
Тил, -лу, м. 1) Задняя часть, сторона чего нибудь. Шейк. 2) Прикладъ? Бачиш рушницю? Так тобі тилом і дам. Н. Вол. у. Ум. тило́к, тило́чок.