Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витати, -таю, -єш, гл. Носиться. Нехай душі козацькії в Украйні витають. Шевч. 4.
Завойовни́чий, -а, -е. Завоевательный. Башт. 105.
Зозла нар. Сердито, зло. На слуги свої, на турки, на яничари зозла гукає. Чуб. V. 933.
Кудись нар. 1) Куда-то. Заносило його і туди кудись, де і літом, і в жнива — усе зіма. Стор. МПр. 168. 2) Куда-нибудь. Куди ж ми підемо? Та кудись, — аби дома не сидіти.
Молдава́н и молдован, -на, м. Молдаванинъ. Од молдована аж до фінна на всіх язиках все мовчить. Шевч. ІІ. 58.
Розшукування, -ня, с. Разыскиваніе.
Сійник, -ка, м. = сівач. Треба йти до сійників на степ, — як вони там сіють. Екатер. у. (Залюб.).
Спихойка нар. = спишна. По них ходить красне дівча спихойка. Гол. І. 335.
Тинити, -ню́, -ниш, гл. Огораживать тыномъ. Вх. Зн. 20.