Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вербуванець, -нця, м. Завербовавшійся въ войско. Вх. Лем. 396.
Відвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відвалитися, -люся, -лишся, гл. Отваливаться, отвалиться. Потроху земля відвалювалась, і він почав тонути. Левиц. Пов. 335.
Граня́стий, -а, -е. = Гранчастий.  Пшениця граняста, а жито ні. Волынск.
Дуженько нар. Ум. отъ дуже. Довольно сильно.
Забала́куватися, -куюся, -єшся с. в. забала́катися, -каюся, -єшся,, гл. 1) Заговариваться, заговориться, долго проговорить. Якось у полі ми зострілись та й забалакались. Шевч. 415. 2) Только несов. в.: заговариваться, бредить. Далі уже став забалакуваться і драться на стіну. Грин. I. 107.
Ібиска, -ки, ж. пт. Чайка. Вх. Пч. II. 15.
Прославлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прославитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Прославляться, прославиться. Прославився на Вкраїні ще козак і Гонта. Ном. № 672. 2) Только сов. в. Прослыть. Він прославився у селі за великого злодія.  
Розносити, -шу, -сиш, сов. в. рознести, -су, -сеш, гл. 1) Разносить, разнести. Людям роботу розніс і роздав. Щог. В. 51. 2) Разносить, разнести, развѣять. Їх вітер як полову, і буря, мов солому, рве, розносить. К. Іов. 4 6. Гей! може трохи рознесу я свою тяжку журбу. Грин. ІІІ. 676. І рознесе тую славу по всій Україні. Шевч. 450. 3) Разносить, разнести, растаскивать, растащить. Сини принесуть, а дочки й угли рознесуть. Ном. № 10821. 4) Разбалтывать, разболтать, разгласить. Люде зараз рознесли по всьому світу й те, чого нема. Грин. II. 118. Коли мене вірно любиш, не кажи нікому, бо то люде рознесуть, як вітер солому. Чуб. V. 200. 5) Разносить, разность, разрушить, разбить. Чуб. III. 431. Дайте ковбасу, бо вам хату рознесу. Чуб. III. 455. Нехай його тії просять, що греблі розносять. Чуб. V. 210.
Розробити Cм. розроблювати.
Червінь I, -вені, ж. = червінька. Шух. І. 262, 263.