Двораче́нько, -ка, м. Ум. отъ дворак.
Клекотіти, -кочу, -ти́ш, гл.
1) Клокотать, бурлить, шумѣть. Смола там в пеклі клекотіла. Перед їми море миле гомонить і клекотить. Оце дудлить, аж у горлі клекотить.
2) Квакать шумно (о лягушкѣ). Жаби клекотять.
Колодиця, -ці, ж. Ступица въ колесѣ. Cм. колодка.
Кремінчик, -ка, м. Ум. отъ кре́мінь.
Підложе, -жа, с. Низкая длинная деревянная скамья, служащая кроватью гуцулу древосѣку въ его зимней лѣсной хатѣ.
Поперекладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перекласти, но во множествѣ.
Свитина, -ни, ж. = свита. Шапка чорна, шапка чорна, а свитина біла. Ум. свитинка, свитиночка. У латаній свитиночці, на плечах торбина, в руці ціпок....
Спихати, -ха́ю, -єш, сов. в. зіпхнути, -пхну, зіпхнеш, гл. Спихивать, спихнуть, сталкивать, столкнуть. Мужик з печі спав — ніхто його не спихав.
Уходини, -дин, ж.
1) Входъ.
2) = ухідчини.
3) = уводини 1. Чиї родини, а наші уходини.
Хваска, -ки, ж. = фаска. Ум. хвасочка.