Вигадувати, -дую, -єш, сов. в. вигадати, -даю, -єш, гл. 1) Выдумывать, выдумать, придумать. Дідона вигадала грище. Глухий не почує, то вигода. Учені люде вигадали такий струмент, що виміря кожну високість. 2) Только несов. в. Прихотничать, привередничать. Як почала вигадувати: і те не добре, і се не гаразд, — дайте такого, що й не знаю якого.
Жат́и Ii, жму, жмеш, гл. Жать, сжимать. Як є, так жму, а нема, так жду. Снопочок нажала, к серденьку прижала. Жми, жми, моє серденько.
Заіржа́ти, -жу́, -же́ш, гл. = заржати. А кінь заіржав, аж ліс задріжав.
Мурза́лець, -льця, м. = мурзак? Уже ж мені, превражії мурзальці, та й Вкраїна не мила.
Осип, -пу, ж. Дань, подать зерномъ. Осипу (даси) корець жита та півкорця овса і ячменю.
Панотченько, -ка, м. Ум. отъ панотець.
Позапоганювати, -нюю, -єш, гл. Загадить, осквернить (во множествѣ).
Поход, -ду, м.
1) = похід 2. Убірайся, козаченьку, завтра поход буде.
2) Свадебное шествіе. Йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Перезва неслась за ними, з хат старі і діти вибігали, поспішали на поход глядіти.
Сахар, -ру, м. = сахарь.
Трудовий, -а, -е. 1) Трудолюбивый, трудящійся. Трудовий чоловік.
2) Пріобрѣтенный трудомъ, заработанный. Трудові гроші. Трудовий хліб.