Воркотя, -ті, об. Ворчунъ, ворчунья.
Кітка, -ки, ж. Кошка. Рано пташка заспівала б, як би кітка не ззіла. Не грай, кітко, з медвідем, бо тя здавить.
Нарозуми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. = напоумити. Нарозумив би тебе Бог.
Підпалайка, -ки, ж. = підпалак.
Покірний, -а, -е. Покорный, кроткій, смирный. Покірної голови меч не йметь. Покірнеє та дитятко та Мар'єчка. Ум. покірне́нький.
Поросклеюватися, юємося, -єтеся, гл. Расклеиться (во множествѣ). На дощі стільці постояли та й поросклеювались.
Пошкандати, -да́ю, -єш, гл. Въ игрѣ віл о брошенной палкѣ: ударившись концемъ объ землю, перевернуться.
Прокачати, -ча́ю, -єш, гл. Прокатать извѣстное время (бѣлье).
Сторцювати, -цю́ю, -єш, гл.
1) Торчать. Щоб скиба не сторцювала.
2) — снопи. Ставить снопы стоймя. От і знакомі жнуть, сторцюють снопи, божу благодать. Cм. сторчити.
Цуприкувати, -кую, -єш, гл. Тянуть, тащить, рвать.