Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зачва́кати, -каю, -єш, гл. Зачавкать.
Збахта́ти, -та́ю, -єш, гл. Высоко подняться? А рутка ся збахтала, аж по вікна достала. Гол. II. 279.
Підсліджувати, -джую, -єш, сов. в. підсліди́ти, -джу́, -диш, гл. Прослѣживать, прослѣдить. Підслідили його — куди то він несе. Рудч. Ск. І. 9.
Поросказувати, -зую, -єш, гл. Разсказать (во множествѣ). Тоді вона все поросказувала їм, що було з нею. Чуб. ІІ. 473.
Регітно нар. Смѣшно, хочется смѣяться. Мені регітно, а він плаче. Сосн. у.
Самовладність, -ности, ж. Самовластіе, самодержавіе. Желех.
Сливка, -ки, ж. 1) Ум. отъ слива. 2) = писанка. МУЕ. III. 42, 43. 3) Родъ орнамента въ вышивкѣ, рѣзьбѣ. КС. 1893. V. 278. Г. Барв. 216. Шух. І. 303.
Страж, -жі, ж. = сторожа. — держати. Быть на караулѣ, на часахъ. Як стояли ми в Кийові, то я з другими страж держав. ЗОЮР. І. 71.
Тружений, -а, -е. Трудящій, дѣловой. І худоба ота пропаде! достанеться чорту не труженому. Лебед. у.
Чустрити, -рю, -риш, гл. 1) Бить, сѣчь. Добре чустрить нас дяк і в нашій школі. Левиц. І. 242. 2) О дождѣ: лить. Пішов чустрити дощ як з відра. О. 1861. IX. 179.