Бляхман, -на, м. Туманъ передъ глазами. бляхмана пускати, бляхманом очі занести кому. Одурачить, обмануть кого, пустить кому пыль въ глаза.
Бутук, -ка, м. = вотюк.
Забри́ти, -ри́ю, -єш, гл. Забрить, взять въ солдаты. — лоб. Взять въ солдаты. Ще два дні до заручин, як йому лоб забрили.
Инбирець, -рцю, м. Ум. отъ инби́рь.
Наку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. накури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Дымить, надымить. Накурила димом. 2) Накуривать, накурить (о табакѣ). 3) Пилить, напылить, поднимать, поднять пыль. 4) Накуривать, накурить. Горівки накурити. Наш пан ся журит, як пива накурити, женчиків напоїти. 5) Кадить, накадить. Ладаном накурено. 6) Окуривать, окурить. Да причаруй ти да козаченьки, що гуляє зо мною! А циганочка да ворожечка мою волю вволила: ой урізала русої коси да козака накурила.
Підроблюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підроби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Поддѣлываться, поддѣлаться. Де ж ваш первенець? спитав він, підроблюючись... під церковну мову.
Підстьобати, -ба́ю, -єш, гл. Подстегать.
Повинуватитися, -чуся, -тишся, гл. Повиниться, сознаться въ винѣ.
Рукомия, ми́ї, ж. Рукомойникъ.
Ряснистий, -а, -е. = рясний. Копа на копі, а сніп на снопі, копи пашнисті, снопи ряснисті.