Болячка, -ки, ж. 1) Нарывъ, чирей, язва. А оно крот болячок в твої печінки. Енеєві так як болячці, або лихій осінній трясці годила пані всякий день. 2) Переносно: язва. Найвірніший друг народу той, хто не боїться правди і сміло роскриває його болячки. 3) — на серці. Сердечная боль, горе. Може в його є яка болячка на серці. 4) — на дубі. Раст. Loranthus europaeus L., омела. Ум. болячечка. Ув. болячище.
Вагом нар. На вѣсъ, по вѣсу. Усім росказали, який то Тихон став скупий, що вже й хліб вагом дає.
Гаківниця, -ці, ж. Длинное крѣпостное ружье. Три рушниці-гаківниці і три самопали.
Зага́куватися, -куюся, -єшся, гл. Заикаться.
Захлянути и захлясти, -ну, -нешъ, гл. Отощать, ослабѣть. Захляла молодецька сила.
Кривдно нар. Несправедливо, обидно. Е, братці, так на мене кривдно: у мене п'ятеро дітей, а стіки землі мені даєте.
Ошепулити, -лю, -лиш, гл. Оглушить ударомъ. Та він його дрюком як ошепулив — то довгенько таки попослухав чмелів.
Полільницький, -а, -е. Относящійся къ полотью. Пісні полільницькі.
Поцупити, -плю, -пиш, гл.
1) Потянуть, потащить.
2) Утянуть, утащить.
3) Потянуть, ударить. Через тин утікав та й не почеркнувся, як поцупив дядько ціпом, так я и осміхнувся.
Трута, -ти, ж. Ядъ, отрава. Треба трути роздобути. Трута-зілля. Ядовитое растеніе. Там ходила-гуляла, трути-зілля шукала. Ум. трутка.
