Змушати, -ша́ю, -єш, змушувати, -шую, -єш, сов. в. зму́сити, -шу, -сиш, гл.
1) Принуждать, принудить. Чи змусиш ти до послухання тура? Ой я тебе, не змушаю, но щире кохаю.
2) Съ отрицаніемъ. Не быть въ состояніи. А що ж я буду робити, що не змушу ворогів пережити.
Коломия, ми́ї, ж.
1) Глубокій выбой, наполненный водой.
2) Городъ Коломыя.
Котелок, -лка, м.
1) Ум. отъ коте́л. Докопавсь до грошей да й витяг як сили мога котелок хороший.
2) мн. Раст. Trapa natans L.
Нестравний, -а, -е. Несваримый, неудобоваримый.
Обарянець, -нця, м. = обаринок.
Перескочити Cм. перескакувати.
Побрести, -бреду́, -де́ш, гл.
1) Пойти въ бродъ. Побреду я по кісточки, щоб любили невісточки. Хоч побреду через воду, да до свого роду.
2) Побрести. Вона подумала: мабуть мій бичок додому побрів.
Послухач, -ча, м. Слушатель. Аби були побрязкачі, то будуть і послухачі.
Росяно нар. Росно, мокро отъ росы.
Троє, трьох числ. Трое, три. Всі троє разом зирнули в вікна. Въ твор. пад. вмѣсто трьома́ иногда троєма. Троєма кіньми поїхав. З троєма дітьми приїздила.