Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вируговувати, -вую, -єш, сов. в. виругувати, -гую, -єш, гл. Изгонять, изгнать кого изъ его владѣній.
Виточки, -чок, мн. Остатки отъ очистки зернового хлѣба на грохоть. Вас. 175.
Го́чі, -чей, с. мн. = Очі. Двоє нас, як гочій в лобі. Ном. № 9402.
Захлыстуватися, -туюся, -єшся, гл. Захлебываться.
Здріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Задрожать. Вони собі говорили, що ся не бояли, як уздріли тверду ровту, вони ся здріжали. Гол. І. 175.
Нагада́ти, -ся. Cм. нагадувати, -ся.
Піклуватися, -луюся, -єшся, гл. 1) Заботиться, печься. Та таки й дитина, хоча воно і підросло, та все ж таки треба коло його піклуватись. Шевч. 2) Безпокоиться. Тебе не було, не дуже я за тобою піклувалась. Черк. у.
Повиломляти, -ля́ю, -єш, гл. Переломать, выломать (во множествѣ). Ой сад-виноград повиломляєм. О. 1861. XI. Св. 63.
Понасувати, -ва́ю, -єш, гл. Насунуть, надвинуть (во множествѣ). Понасували шапки аж на вуха. Богодух. у.
Порожнява, -ви, ж. Пустота. І в серці порожняву почуєш. К. ПС. 50.