Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зеле́нка, -ки, ж. Сортъ дыни.
Знітитися, -чуся, -тишся, гл. 1) Притаиться, прижаться робко, съежиться, стараясь быть какъ можно менѣе замѣтнымъ; переносно: уничтожиться, представиться ничтожнымъ. Усякому дає дорогу, а сам знітиться тик, мов той цуцик, ускочивши в хату. К. ЧР. 263. Зігнувся, знітився. МВ. І. 115. Він никне, мовкне, знітившись таїться, як серце кволе в нещасливій долі. К. Дз. 229.
Ли́на, -ни, ж. = линва.
Лоташ, -ша, м. Раст. = латач. Вх. Пч. І. 9.
Непряха, -хи, ж. Неумѣющая или не желающая прясть. Була собі непряха і недбаха. Рудч. Ск. І. 176.
Ослобонити, -ню́, -ниш, гл. Освободить.
Поберечи, -режу, -же́ш, гл. = поберегти. Желех.
Смоктонути, -ну, -неш, гл. Потянуть. Випив і калганівки, не забув смоктонути і перчикової. Кв.
Тарятися, -ряюся, -єшся, гл. Валяться въ грязи и пр. Шейк.
Шкваркотня, -ні, ж. Шипѣніе и трескъ кипящаго жира.