Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висапувати, -пую, -єш, сов. в. висапати, -паю, -єш, гл. Выпалывать, выполоть.
Голодранець, -нця, м. Оборванецъ. К. ЧР. 336. Еней прочумався, проспався і голодранців позбірав. Котл. Ен. Вообще бѣднякъ.
Дивови́жа, -жі, ж. 1) Замѣчательное зрѣлище; замѣчательное или странное явленіе. Уман. у. Чого ти, зятю, на мій двір поглядаєш? На моїм дворі ніякої дивовижі не маєш. Рк. Макс. 2) Диковина. Чумаки усе слухали дивовижу московську да аж роти роззявляли. Рудч. Ск. ІІ. 172. На-в-дивови́жу. На удивленіе. Що вже за хороше дівча було, всім на-в-дивовижу. Васильк. у. В дивови́жу. Въ диковину, удивительно. В дивовижу була їм ця загадка. Грин. II. 274. Не в дивови́жу. Не въ диковину. Йому не в дивовижу дівчат цілувати, мов оріх лускать. Кв.
Загорюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Съ трудомъ заработать. Загорюй смажно та й їж смашно. Ном. № 9967. А що загорюєш, то все прогайнуєш. Чуб. V. 478.
Кам'янище, -ща, м. Каменоломня. Донск. обл.
Надава́тися, -даю́ся, -є́шся, сов. в. нада́тися, -да́мся, -си́ся (до чо́го), гл. Идти къ чему, быть годнымъ для чего. Желех.
Недалекий, -а, -е. Недалекій, близкій.
Пражина, -ни, ж. Родъ земельной мѣры. Чуб. VI. 205.
Приперезати Cм. приперізувати.
Стулигуз, -за, м. Раст. Listera ovata. ЗЮЗО. І. 127.