Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вучень, -чня, м. = учень. О. 1862. І. 72.
Келарь, -ря, м. Инокъ, завѣдывающій всѣми монастырскими имѣніями.
Ля́пас, -са, м. Пощечина, шлепокъ. Ляпаса у пику дати. Ном. № 3853. Дали по заду ляпаса. ляпаса злапати, ззісти. Получить пощечину.
Мір, мо́ру, м. Моръ, смертность. Батько й мати повмірали від якогось мору. Г. Барв. 172. Торік був у Київі великий мір на людей. Кіевск. у. Чом воно на панів та на попів мору нема? Лебед. у.
Мурянка, -ки, ж. = мурашка. Вх. Уг. 253.
Одаль нар. Вдали, поодаль.
Оперезати, -жу, -жеш, гл. 1) Опоясать. 2) Ударить, стегнуть. Оперезав на всю масницю. Ном. № 3979. Він мене коромислом як опереже. Г. Барв. 284. Дрючком Хведька разів із шість оперезав. Г. Арт. (О. 1861. III. 110).
Подолущувати, -щую, -єш, гл. Окончить шелушить (во множествѣ).
Роскобіжкатися, -каюся, -єшся, гл. Разжиться. Вас. 213.
Хрякати, -каю, -єш, гл. Харкать. Волч. у. Кит-риба як хрякнув, — увесь світ стрепенувся. Чуб. II. 296.