Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бринькати, -каю, -єш, гл. 1) Наигрывать на струнномъ инструментѣ. 2) Плохо играть, бренчать. 3) Дергать за струну.
Напра́сниця, -ці, ж. Обидчица, задира. Масниця-напрасниця. Ном. № 527.
Передмова, -ви, ж. Предисловіе. Шевч. (1883), 140.
Повипилювати, -люю, -єш, гл. Выпилить (во множествѣ).
Позасилати, -ла́ю, -єш, гл. 1) Заслать (во множествѣ). 2) Сослать (многихъ). Десь у Сібір їх позасилали за те, що церкву обікрали. Харьк. у.
Поламання, -ня, с. 1) Поломка. 2) Нарушеніе, уничтоженіе.
Продрімати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Продремать. Продрімав пів ночі, а заснути таки не дали. Потерять, утратить изъ-за дремоты. Мнж. 112. 2) Задремать. Зробив він собі на тій яблоні тернову постіль: як ся продрімат, то ся уколе. Драг. 263.
Розчастувати, -ту́ю, -єш, гл. Израсходовать, потчуя. Ось розчастую оцю горілку та й піду з шиньку. Екатер. у.
Струсонути, -ну, -неш, гл. Встряхнуть. Громом Турещину струсонули. К. ЦН. 222.
Шнуровиці, -виць, ж. Корсетъ. Продай, мамо, дві телиці, купи мені шнуровиці: в мене циці трясуться, з мене хлопці сміються. Закр. 75.