Завда́льшки нар. Разстояніемъ. Так завдальшки, як до тії греблі, сиділи в очеретах дикі качки. Завдальшки як до того сухоставу од'їхали чумаки од села.
Задої́ти, -дою́, -їш, гл. О коровѣ: испортить неаккуратнымъ доеніемъ.
Кулішниця, -ці, ж. Патронташъ. Пластуни... на поясі ремінному носять: кинджал з ножем, жарівницю, чабалтас, кулішницю.
Люли́на, -ни, ж. = люля, колиска. Е... е... люлино! Засни, мала дитино!
Підвозити, -жу, -зиш, сов. в. підве́зти́, -зу, -зеш, гл.
1) Подвозить, подвести. Чого ж ти так далеко став? Підвозь ближче!
3) Провозить, провезти по пути. Сідай же, я тебе підвезу. Станьте ви, братця, коней попасіте, мене підождіте, з собою візьміте, до городів християнських підвезіте.
3) підвезти во́за, москаля́. Поддѣть, обмануть.
Поборозняк, -ка, м. Личинка майскаго жука.
Празник, -ка, м. Праздникъ. У Бога що-дня празник. Ум. празничок.
Смикатися, -каюся, -єшся, одн. в. смикнутися, -кнуся, -нешся, гл. 1) Дергаться, дернуться, рваться, рвануться. Чорт — аж лава тріщить — смикається. Поли смикнеться, аж не можна встати. Смикнулося нести, да, ба! вага не в силу. 2) Тольк. несов. в. ? Взадъ и впередъ ходить.
Тпрукати, -каю, -єш, сов. в. тпрукнути, -ну, -неш, гл. Говорить, сказать лошади тиру. Грицько.... тпрука на все поле.
Хавтур, -ра, м. 1) Взятка. 2) Поборы натурой, собираемые духовенствомъ. Школярі з дяком співали псальми за хавтури. Также: остатки поминальнаго обѣда, забираемые духовенствомъ и нищими, а иногда въ шутку и самый номинальный обѣдъ. отсюда (шуточно?): хавтури́ справляти. Давать номинальный обѣдъ по умершемъ.