Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дово́дник, -ка, м. Доносчикъ; доказатель. Cм. Доводець.
Забі́лювати, -люю, -єш, забіля́ти, -ля́ю, -єш, забіли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Забѣливать, забѣлить. 2) Подбѣливать, подбѣлить, приправлять, приправить молокомъ или сметаной кушанье.
Обривок, -вка, м. Обрывокъ, кусокъ веревки. Ум. обри́вочои. Не будь, бичку, на обривочку. Ном. № 13250.
Одб.. Cм. слова отъ відбабувати до відбуча.
Понапускати, -каю, -єш, гл. Напустить. І щук звелів у став понапускати. Гліб. 42. Сякий-такий бродяг понапускав. Чуб. II. 330.
Пропахатися, -хаюся, -єшся, гл. Пропитаться запахомъ. Годі вам усе з панами та з панами. Чи бач, як панами пропахалися. Мир. Пов. II. 67.
Сійник, -ка, м. = сівач. Треба йти до сійників на степ, — як вони там сіють. Екатер. у. (Залюб.).
Сквапний, -а, -е. 1) = сквапливий. 2) Падкій. Котл. Ен. IV. 11. О, він сквапний на те, щоб крадене купувати. Волч. у.
Талір, -ра, м. = таріль. Винесли три таліри червінців. Шейк. Нема токара вдома, поїхав до Мугильова дерева купувати, таліри виробляти. Грин. III. 520.
Тишком нар. Втихомолку, тайкомъ. Часом і по щоці дасть нишком та тишком. Левиц. І. 32.