Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виступати, -па́ю, -єш, сов. в. виступити, -плю, -пиш, гл. 1) Выступать, выступить, выходить, выйти. Відтіль виступа велике військо. Лукаш. 89. 2) — на. Вступать, всходить, становиться на.
Копальник, -ка, м. Землекопъ. Лебед. у. и Желех.
Оправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оправити, -влю, -виш, гл. 1) Оправлять, оправить, обдѣлывать, обдѣлать. Канев. у. Я її оправив під скло... і висить у мене в світлиці. Г. Барв. 9. 2) Приводить, привести въ порядокъ, починять, починить. Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ. Котл.
Позбірати, -ра́ю, -єш, гл. Собрать (во множествѣ). Шатнувся миттю сам із хати своїх троянців позбірати. Котл. Ен. І. 30. Ой роспустив вівці, та не позбіраю. Мет. 108.
Попримежовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и примежувати, но во множествѣ.
Святиця, -ці, ж. Святая, угодница божія. Свята святиця, небесна цариця. Драг. 38.
Спогріти, -грію, -єш, гл. О желѣзѣ: сварить, спаять. Спогріти треба ковалю єдну штабу до другої. Могил. у.
Спотребно нар. = потрібно. Гол. III. 523.
Учепистий, -а, -е. Привязчивый, навязчивый. Ну та й учі'пистий хлопець; на улицю як вийдеш, то й не одстане. Черн. г.
Хлібусь, -ся, м. Ласкательное отъ хліб. Святий хлібусь. Вх. Лем. 478.