Вір'ян, -на, м. Сватъ. Прийшло ж до неї аж три вір'яни: Ой ви, вір'яни, ви, голублята! не беріть мене із поля, з ниви, возьмете мене у батька з двора.
Годувати, -дую, -єш, гл.
1) Кормить. Багач ся дивує, чим убогий діти годує. Вовка ноги годують.
2) Пропитывать, вскармливать. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті. Не на теє, козаченьку, дочку годувала, щоб з тобою пройдисвітом гуляти пускала.
3) Откармливать. Годують на сало.
4) Пребывать, проживать въ теченіе года.
Заторо́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Затараторить, заговорить скороговоркой. Люде заторочили: «Чого се, чого?» 2) — світ. = зав'язати світ.
Зустрічний, -а, -е. Встрѣчный. А зустрічний каже: як же ми розійдемось, коли місточок узенький?
Надава́тися, -даю́ся, -є́шся, сов. в. нада́тися, -да́мся, -си́ся (до чо́го), гл. Идти къ чему, быть годнымъ для чего.
Покувікати, -каю, -єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).
Посолоніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться болѣе соленымъ. Посолонів борні.
Провладати, -да́ю, -єш, гл. Провладѣть.
Тріпотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = трепотіти. Ґотур здойметься, тріпотит крилами, гутит.
Червонолиций, -а, -е. = червоновидий. Перекупка, як жар червонолиця. І з туману, як кажуть, стала виглядать червонолицяя Діана.