Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брондза, -дзи, ж. Бронза. І майстрові дали кувать із брондзи кесаря. Шевч. 608.
Доле́жка, -ки, ж. Плодъ, которому необходимо нѣкоторое время полежать, чтобы дозрѣть.
Лену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Летѣть. Федьк. І. 27. Леньмо, поленьмо до свого пана. Чуб. III. 440. Кину пером, лену орлом, конем поверну, а до свого отамана таки поверну. Н. п.
Лій, ло́ю, м. Сало овецъ и рогатаго скота; свѣчное сало. Ні се лій, ні се масло. Ном. № 7660. Шкода й лою на лемішку. Ном. № 7600.
Міз пред. = між. Горе жити міз ярами, міз лихими ворогами. Грин. III. 270.
Неозорвий, -а, -е. Необозримый.
Парій, -роя, м. Отроекъ. Валк. Желех. Ум. пароїк. Гол. II. 15, паройок. Желех.
Повідпливати, -ваємо, -єте, гл. Отплыть (во множествѣ). То були коло берега оті плави маленькі, а тепер повідпливали.
Поженитися, -нимося, -теся, гл. Жениться (о многихъ); вступить въ бракъ. Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить. Рудч. Ск. І. 86. От поженились вони собі (дівка й парубокъ). Чуб. II. 546.
Розкраяти, -ра́ю, -єш, гл. Разрѣзать. Хліб.... роскраяв. МУЕ. ІІІ. 41. Роскраємо серце на дві половині. Чуб. V. 856.