Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дудуритися, -рюся, -ришся, гл. Топыриться, упираться со страху. Вх. Зн. 16.
Заба́нювати, -нюю, -єш, сов. в. заба́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Дурно вымывать, вымыть. Аф. 2) Терять, утерять при мытьѣ. Понесла плаття на річку та один рушник десь і забанила. Аф.
Замру́жити, -жу, -жиш, гл. Зажмурить, закрыть, смежить (глаза). Нема такого а ні дня, а ні ночі, щоб не плакали мої чорні очі. І спання на них нігди не буває, хоць я їх замружу, смуток пробуджає. Чуб. V. 16.
Зва́житися, -жуся, -жишся, гл. Отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. Не зважилась розлучати, поблагословила. МВ. ІІ. 21.
Здоровлю́чий, -а, -е. Большущій. Зміев. у., Ув. отъ здоро́вий.
Ме́чник, -ка, м. Меченосецъ.
Паклен, -ну, м. Раст. Acer campestre L. ЗЮЗО. І. 109.
Роздробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздробити, -блю, -биш, гл. Раздроблять, раздробить, размельчать, размельчить. Чуб. І. 71.
Торбина, -ни, ж. = торба 1. Хоч іду в гостину, то беру хліб в торбину. Шейк. Ум. торбинка, торбинонька, торбиночка.
Уваруватися, -руюся, -єшся, гл. Уберечься.