Витісувати, -сую, -єш, сов. в. витесати, -тешу, -шеш, гл. Вытесывать, вытесать, высѣкать, высѣчь. Стояв, неначе витесаний з білого каміня. ви́тесати нетесаного тесана. Выдумать небылицу, обмануть выдумкой. А Грицик той, то був на все село чмут: витесать кому якого нетесаного тесана, то він зараз.
Жаття́, -тя́, с. Жатіе, сжинаніе, жатва. Од жаття рука болить. Пішов дощ та вже й по жаттю.
Користувати, -тую, -єш и користуватися, -туюся, -єшся (в чого), гл. Пользоваться (чѣмъ). Як би ми вміли користувать з города, як німці. І благо тому чоловікові, которий користується з сього світла.
Кошарище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояла кошара.
Особий, -а, -е. Особый, отдѣльный. Царедворці дали незнайку особу хату.
Ошалений, -а, -е. Ошалѣлый, шальной.
Первотвір, -тво́ру, м. Оригиналъ, подлинниккъ.
Попідглядати, -да́ю, -єш, гл. Подсмотрѣть (во множествѣ).
Чатування, -ня, с. Карауленье, держаніе стражи, охраненіе. Там, чувши про моє козакування, дають мені лани готові й луки, аби справляв грянишне чатування.
Чіпкий, -а, -е. Прилипчивый. Віспа — чіпка хороба.