Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блудящий, -а, -е. = блудний 1 Блудящий син. Грин. ІІІ. 141.
Величінь, -ні, ж. Величина; огромность. Ми можемо вияснити величінь сонця. Дещо. (4-те вид.), 26.
Викакати, -каю, -єш, гл. дѣтск. Испражнить.
Відібрати Cм. відбірати.
Досува́ння, -ня, с. Придвиганіе.
Змітати, -та́ю, -єш, сов. в. змести, змету, -теш, гл. Сметать, сместь. Як мітлою зметено. Ном. № 1908. Вітер пил з землі змітає. К. Псал. 2.
Карапуз, -за, м. Карапузикъ. Діток сплодив двойко: карапузика хлопчика та скверуху дівчинку. К. ЧР.
Обносити, -шу, -сиш, сов. в. обне́сти́, -несу́, -се́ш, гл. 1) Обносить, обнести. Він так щиро всіх обносить горілкою. 2) Злословить на кого, клеветать, оклеветать. Вх. Зн. 42.
Потребляти, -ля́ю, -єш, сов. в. потреби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Истреблять, истребить. Хоробрий дух роскошами всипляли, кругом султана честь і правду потребляли. К. МБ. XI. 151. 2) Истрачивать, истратить. За тиждень пуд муки потребить. Лебед. у.
Татунин, -на, -не. = татунів.