Галівник, -ка, м.
1) Канатъ, которымъ тянуть паромъ.
2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Cм. галювати 1.
Зджо́лґати, -ґаю, -єш, гл. Щелкать, давать щелчки.
Коня, -ня́ти, с. Лошенокъ, а также плохая лошаденка. Чуже коня — паня. Ум. коненя. На зирив він коненя на ярмарку.
Королевич, -ча, м. Королевичъ. Ой поїхав королевич на прогуляння.
Натерть, -ти, ж. Измельчившаяся отъ тренія солома.
Окомон, -на, м. = оконом. Окомани з батогами. Перед паном окомоном били хлопця макогоном.
Пописько, -ка, м. = піп. Пописко фтішився за ті гроші.
Розшийнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = розшайнутися. Розшийнулися оси, покотилися сльози.
Спацір, -ру, м. = спацера. Вийшла вона раз на спацір.
Старунок, -нку, м. Стараніе, попеченіе. Старунок дав, то й видухав кінь, а не дай старунку, то й коня б не було.