Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підгортати

Підгортати, -та́ю, -єш, сов. в. підгорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Подворачивать, подвернуть, подгинать. Сядь, Грицю, коло мене, ще й ніжечки підгорни. Чуб. V. 56. 2) Подгребать, подгресть. Підгорни ще жару до горщика. Окучивать, окучить растеніе. Підгортають городовину сапою. Шух. І. 164. Въ кобз. думѣ о бѣгущемъ, который какъ бы подгребаетъ себѣ подъ ноги землю: Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. АД. І. 114. 3)під кого. Подчинять, подчинить чьей власти, покорить. Під себе ми своїх сусід не підгортали. К. Дз. 17. Спліндрувати ввесь Крим та й підгорнути під короля. К. ЦН. 221.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОРТАТИ"
Гаріль, -ля, м. Крошка, пылинка, мелкая часть. Аф. 356. а ні гаріля. Рѣшительно ничего. Ном. № 1923.
Дзіґера́й, -ра́ю, м. = Нежить. Вх. Зн. 15.
Ди́шель, -шля, м. Дышло. Н. Вол. у. Без дишля, без дуги: куди захочем, туди й поїдем — я і ти. Ном. стр. 302. № 431.
Зві́тріти, -рію, -єш, гл. Вывѣтриться. Коли сіль звітріє, то чим приправити? Єв. Л. XIV. 34.
Одіс.. Cм. отъ відіслати до відіспати.
Пошкалубитися, -блюся, -бишся, гл. Покрыться трещинами.
Тріпати, -паю (треплю), -єш (треплеш), гл. 1) Трясти, вытряхивать. Кіев. г., Волын. г. Драг. 91. Тріпай килим. Шейк. 2) Трясти, трепетать, шлепать, хлопать (крыльями, хвостомъ и пр.). Крильцями тріпа. Мнж. 8. По під мостом, мостом трепле риба хвостом. Мет. 302. 3) Трясти, качать головой въ знакъ отрицанія. Ні, ні! казав Суходрус, тріпаючи головою. Левиц. Пов. 35. 4) Бѣжать. А я мовила, же косу клепле, він през гору до милої трепле. Гол. II. 226. За кавалок кишки тріпай сім миль пішки. Посл.
Тріпотатися, -чу́ся, -чешся, гл. 1) = трепотатися. Каже вовк: «А дивись, собако, чи в мене хвіст трепочеться»? Грин. II. 241. 2) Яриться, метаться, выходить изъ себя. Шейк. Як ся стане тріпотати, тра з хати, втікати. Гол.
Унука, -ки, ж. Внучка. Сядь собі у запічку, колиши унуку. Ном. Ум. унучка, унученька, унучечка.
Усушок, -шка, м. Давнее, отчасти высохшее уже яйцо. У мене яйця свіжі пилипівські, а на возах бо-зна-колишні, всушки. Переясл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДГОРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.