Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Джиґу́ха, -хи, ж. 1) Все хлещущее или жалящее: розга, кнутъ, насѣкомое. 2) Раст. Крапива, Urtica dioica. Черниг. г. Ум. Джиґу́шка. Пужка-джиґушка, — вставай, дівка Марушка. Ном. № 11341.
Дозві́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. дозві́датися, -даюся, -єшся, гл. Навѣдываться, навѣдаться, посѣщать, посѣтить. Сивий орле, сивий орле, ти всюди літаєш, ачей ти ся до милого мого дозвідаєш. Гол. ІІІ. 391.
Жа́ління I, -ня, с. Жаленье.
Зати́шни́й, -а́, -е́ Уютный, укромный. Затишний ярок отой, — бджолі добре стояти. Волч. у. Я говорив: умру в гнізді затишнім, і в старості лічить года забуду. К. Іов. 62.
Зблі́длий, -а, -е. Поблѣднѣвшій. Сонце викотилось з-за Дніпра й освітило їх зблідлі лиця й трохи червоні очі. Левиц. Пов. 38. Тонкі та зблідлі уста. Мир. Пов. ІІ. 61.
Перевій I, -вію, ж. Сугробъ, наметенный поперекъ дороги. Н. Вол. у.
Реберце, -ця, с. 1) Ум. отъ ребро. О. 1861. III. 88. 2) мн. Родъ вышивки на сорочкѣ. Чуб. VII. 4 27.
Тітка, -ки, ж. 1) Тетка. Дядько не батько, а тітка не мати. Ноя. 2) Всякая замужняя женщина. Тітко! а де тут Тарасова хата? Шейк. 3) Лихорадка. Александров. у. Ум. тітонька, тіточка. Мандрівочка — рідна тіточка. Ном. № 11030.
Трояндовий, -а, -е. Свойственный розѣ, относящійся къ ней.
Укришувати, -шую, -єш, сов. в. укришити, -шу, -шиш, гл. Крошить, накрошить. Чи я согрішив, що трохи вкришив? Ном. № 12226.