Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підглухий

Підглухий, -а, -е. Глуховатый. Підглухим і німим здавався. Мкр. Г. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГЛУХИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГЛУХИЙ"
Великоможний, -а, -е. Вельможный, знатный. Простих і великоможних смерть не минає.
Видавець, -вця, м. Издатель. Ном. І. Можна буде сказать видавцям наських граматок. О. 1862. І. 67.
Гузо́к, -зка́, м. Небольшой волъ съ малыми рогами. КС. 1898. VII. 44.
Дзюба́нь, -ня́, м. = Дзюба́тий.
Заві́зник, -ка, м. Привозящій зерно на мельницу для помола.
Покапостити, -пощу, -стиш, гл. Изгадить (во множествѣ).
Полазник, -ка, м. Тотъ, кто первый войдетъ во дворъ или избу въ полаз. Желех. Въ другихъ мѣстахъ Галиціи полазників бываетъ два: на Введеніе (21 ноября) и на Рождество. МУЕ. III. 51, 59. На Воведенія перший полазник. Хто того дня перший ввійде «до хиж», тот є полазником. Коли добре ведеся через рік, повідают, що доброго полазника мали; а зле, то злого. МУЕ. III. 51.
Порослий, -а, -е. Заросшій, поросшій.
Широкомовний, -а, -е. Многорѣчивый. Іде султан, покинувши в дивані башів та визірів широкомовних. К. МБ. XII. 269.
Шмаркля, -лі, ж. = смаркля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДГЛУХИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.