Вантажити, -жу, -жиш, гл. Нагружать. Не годиться поганенький візок тяжким заліззям вантажити — не видержить.
Воздушок, -шка, м. Ум. отъ воздух.
Дері́ння, -ня, с. Рваніе.
Завовту́зитися, -жуся, -зишся, гл. Завозиться надъ чѣмъ нибудь.
Зи́зий, -а, -е. = зизоокий. зи́зим о́ком диви́тися. Искоса посматривать. День-у-день наїздять до нас, одно одного попережаючи та зизим оком накриваючи.
Куп II, -па, м. 1) Купанье. Купалочка з купа вийшла. 2) куп-куп-зілля. Раст. Convallaria Polygonatum L.
Маму́ла, -ли, об. Неповоротливый человѣкъ, увалень.
Понадимати, -ма́ю, -єш, гл. Надуть (во множествѣ).
Поперепиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Перепиться (о многихъ). Так поперепивалися, що і з-за столу не повилазили, там і поснули.
Пуп'янок, -нка, м. 1) Бутонъ; почка. Квітки роскручували свої пуп'яночки. 2) Завязь огуречныхъ растеній. Маленькій огурчикъ. Дам тобі угірок і пуп'янок. З) з пуп'янку. Сызмала. Він і з пуп'янку такий був: ще років п'ять йому було, то все по сусідських городах крав. Ум. пуп'яночок. Нехай я собі огірочка-пуп'яночка знайду.